ПРИНЦИП НАСТУПНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ І ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ В УМОВАХ НУШ
На сучасному етапі розбудови національної системи освіти, в основу якої закладено компетентнісний підхід, особлива увага приділяється врахуванню принципів наступності і перспективності навчання.
Вчені в своїх працях розглядають наступність як опору на пройдене для послідовного формування знань, умінь та навичок, і встановлення різноманітних зав’язків з попередніми знаннями.
Наступність – забезпечення безперервного процесу виховання і навчання дитини, що має загальні та специфічні цілі для кожного вікового періоду. І відбувається лише тільки в тісній взаємодії між всіма ланками освітнього процесу.
Вивчення математики в 5-6 класах базується на тій математичній підготовці, яку учні отримали в початковій школі. Загалом вона визначена тими вимогами, які вказані в програмі для учнів на кінець четвертого року навчання.
Провівши порівняльний аналіз програм з математики в умовах нового освітнього процесу, можемо відмітити, що освітні програм з математики для учнів 3-4 класів НУШ передбачає врахування принципів наступності і перспективності навчання.
А навчальна програма з математики для 5 класів основної школи логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти учнів, розширюючи і доповнюючи ці знання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів.
У програмі з математики наступність між початковою та основною школою прослідковується перш за все в ознайомленні учнів з математичною термінологією та символікою.
Також багато уваги звертається на математичне мовлення, логічне мислення, читання та запис математичних виразів, порівняння математичних виразів.
В початковій школі працюємо над десятковою системою числення.
Новою програмою передбачене формування обчислювальних прийомів додавання і віднімання чисел із переходом через розряд .
Вивчення теоретичних основ обчислювальних прийомів здійснюється на рівні ознайомлення.
А пізніше в 5 класі діти перенесуть отримані знання на читання і запис чисел в межах мільйона.
Відповідно до нової програми в 3-4 класах передбачено ознайомлення учнів з поняттям «рівняння», «корінь рівняння», що дозволяє простежити наступність із курсом математики 5 класу, де учні оперують цими поняттями.
В 4 класі учні розв’язують найпростіші рівняння, а також вчяться розв’язувати рівняння у яких один із компонентів – вираз зі змінною, що не було передбачено попередньою програмою. А от саме починаючи з 5 класу ми вже розв'язуємо рівняння саме такої структури.
Позитивним є ще й те, що в програмі 4 класу передбачено вивчення нерівностей способом добору або логічним способом, що виправдано з огляду на реалізацію наступності між початковою та основною школою.
У програмі 4-го класу визначено види складених задач, у тому числі й типових, тоді як у попередній програмі такий перелік був відсутній. Слід зазначити, що всі види задач розглянуті в програмі 4 класу, учні продовжують розв’язувати в 5-6-му класах основної школи.
Так наприклад, можемо побачити, що одну й ту ж саму задачу, в 4 і 5 класах ми розв’яжемо по різному.
В початковій школі учні розв’язують дану задачу за допомогою арифметичних дій або за допомогою виразу, а в 5 класі – за допомогою рівняння.
Також новим в програмі 4 класу є пропедевтика відношень і пропорцій, відносин між величинами.
Знову ж таки одну й ту ж саму задачу ми в початковій школі і в основній школі розв'яжемо по різному.
Першу задачу випускники початкової школи, у розділі «Величини», розв’яжуть за допомогою формули, І тоді в 5 класі не відчуватимуть труднощів в записі виразів, особливо в буквеній формі.
А при розв’язанні 2 задачі в 4 класі ми з’ясуємо у скільки разів 30 хв менше 1 години. І даємо відповідь, що це у 2 рази менше, відповідно лижник проїде шлях удвічі менше. А в основній школі при розгляді прямо пропорційної та обернено пропорційної залежності ми розв’яжемо дану задачу за допомогою відношення.
Для розв’язування сюжетних задач переважно обирається арифметичний спосіб; алгебраїчний – вводиться лише з метою ознайомлення.
Взагалі вміння розв’язувати задачі – передовсім уміння ставити запитання.. Головне в розв'язуванні задач: не розказувати дитині, як розв'язується задача, а вчити ставити запитання і читати умову.
У вимогах до підрозділу «Загальні прийоми розв’язування задач» визначено дії та рівень їх засвоєння, які дозволяють випускнику початкової школи не лише самостійно розв’язувати задачі вивчених видів, але і самостійно складати умови задач.
Ще б хотілося зупинитися на темі Формули, які учні починають вивчати в початковій школі, використовують їх для обчислень, і потім в основній школі не відчувають труднощів при записах виразів, обчисленнях та введенні нових формул.
Також хотілося б відмітити, що в змісті початкової школи з’явилася нова змістовна лінія – робота з даними
Учні читають нескладні таблиці, лінійні діаграми
Порівнюють і узгоджують дані вміщені у таблицях , на діаграмах
Обирають дані необхідні для розвязування проблемної ситуації
Цю ж змістовну лінію ми продовжуємо в основній школі пропонуючи учням накреслити таблиці, заповнити її дані, прочитати лінійну чи стовпчату діаграми. Більше уваги звертаємо на побудову стовпчатих діаграм, адже це новий матеріал для учнів. Систематизуємо знання учніів про лінійні і стовпчаті діаграми і ще додаємо кругові діаграми.
У програмі 4-го класу дещо розширено коло питань геометричної пропедевтики: діагональ многокутника, класифікації трикутників за сторонами або кутами, сектор круга, геометричні тіла – конус, піраміда, циліндр, куля, прямокутний паралелепіпед (куб). Ці питання є важливими в контексті наступності в навчанні математики між початковою та основою школою.
Елементи геометрії представлені як плоскими фігурами, так і геометричними тілами. Школярі ознайомлюються з перпендикуляром до прямої, паралельними прямими, градусною мірою кута, масштабом. Приділяється велика увага вимірюванню величин (довжини, площі, об'єму, кутів) та побудові геометричних фігур. Серед геометричних тіл розглядаються куб, прямокутний паралелепіпед, куля. Учні ознайомлюються з формулами для знаходження довжини кола і площі круга.
Зміни в розбудові системи освіти , які відбуваються, які ми спостерігаємо, які ми фактично здійснюємо в своїй роботі, не можливі без вразування принципу наступності.
Мета розвитку життєвих компетентностей і наступності – навчити вчитися і використовувати свої знання.
