Завжди переконана, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Презентація надто маленька. Заглавний слайд інколи взагалі не демонструю.
Мені здається, що унікальність композиції поеми Гомера "Одіссеї" полягає в тому, що це майже єдиний епос у всесвітній літературі, де події викладаються нелійнійно (не хронологічно). Проте такий же прийом наслідує Вергілій при написанні "Енеїди" (але це винахід Гомера. Вергілій лише наслідує. Ну, і в "Енеїді" І.Котляревського така ж сама особливість. Проте навіть у середні віки вже нічого схожого в епічних сказаннях не помітимо.
Така композиція визначається як ретроспективна: тобто події викладаються як спогад, бо вони відбувалися ДО ТОГО, як нам пор них стане відомо (події IX-XII пісень відбувалися ще до того, як розгортаються події І пісні твору). Показово, що також як виключення: розповідь у піснях IX-XII відбувається від першої особи (абсолютно непритаманний епічним поемам вид наративу).
Унікальним є також факт відсутності головного героя твору в перших чотирьох піснях поеми. Водночас всі думки, сподівання, очікування головних героїв твору пов'язані з думками, спогадами, пошуками саме Одіссея., з розповідями про нього.
Також зверніть увагу, що події у піснях I-IV-их та у V розвиваються паралельно (початок І та V-ої розпочинаються одночасно, з тої ж самої наради богів..
