Шановні колеги-педагоги! Пропонуємо вашій увазі повністю готову, сучасну та якісну мультимедійну розробку для проведення уроку курсу «Здоров'я, безпека та добробут» у 7 класі Нової української школи (НУШ). Матеріал розроблено відповідно до сучасних освітніх вимог, він повністю адаптований для роботи в класі та покликаний сформувати в учнів життєво необхідні навички мінної безпеки.
Масштаб загрози: чому замінованість території України стосується кожного
Унаслідок повномасштабних бойових дій Україна сьогодні вважається однією з найбільш замінованих країн у світі. Близько 156 000 – 180 000 квадратних кілометрів (майже 30–40% території нашої держави) залишаються потенційно забрудненими небезпечними предметами. До найбільш небезпечних зон належать Харківська, Херсонська, Миколаївська, Донецька, Луганська та Запорізька області. За оцінками фахівців, навіть після завершення активних зіткнень поля, ліси та інфраструктура потребуватимуть понад 5 років інтенсивної роботи саперів. Саме тому вивчення цієї теми є критично важливим для збереження життя підлітків.
Ворог під ногами: класифікація вибухонебезпечних предметів
Щоб уникнути біди, школярі мають знати, які бувають вибухонебезпечні предмети (ВНП). Це будь-які пристрої чи засоби, здатні за певних умов вибухнути:
Протипіхотні міни: реагують на вагу або рух, часто непомітні у траві (наприклад, міни «Пелюстка»).
Протитанкові міни: більші за розміром та активуються від великої ваги (підходити до них суворо заборонено).
Артилерійські снаряди: некеровані боєприпаси та мінометні міни, що не розірвалися.
Гранати: можуть бути встановлені на «розтяжках» — тонкихі невидимих дротах.
Касетні боєприпаси: дрібні, дуже небезпечні елементи, розкидані на велику площу.
Де ховається небезпека: зони підвищеного ризику
Міни та нерозірвані снаряди ретельно замасковані під довкілля. У презентації детально розібрано п'ять головних небезпечних зон:
Ліси, парки та лісосмуги (особливо де йшли бої чи стояла техніка).
Покинуті будівлі та руїни (завали можуть приховувати міни-пастки).
Узбіччя доріг та ґрунтові шляхи (золоте правило — не сходити з асфальту на траву).
Покинута техніка (заборонено наближатися чи робити селфі біля згорілих машин).
Поля та водойми (висока трава та вода приховують загрозу на 100%).
Ворог активно використовує тактику підступних пасток, маскуючи вибухівку під дитячі іграшки, м'ячі, мобільні телефони, павербанки, рюкзаки, коробки чи дрони. Головне правило: чужого не беремо! Ознаками небезпеки є стирчачі дроти, антени, ізострічка або тікання. Також важливо вміти розпізнавати офіційні (червоний щит із черепом, стрічка) та неофіційні (схрещені гілки, каміння, шмати тканини) знаки мапування території.
Алгоритм виживання: 4 золоті правила
Якщо учні побачили підозрілий предмет, слід невідкладно застосувати чотири золоті правила:
Стій! (зупинись і замри).
Не чіпай! (не торкайся руками, ногами чи палицею).
Відходь тим самим шляхом! (повільно повертайся назад своїми слідами на відстань не менше 100 метрів).
Телефонуй 101 або 102! (повідом ДСНС чи поліцію з безпечного місця).
Суворо заборонено підходити ближже заради фото, кидати каміння або користуватися мобільним телефоном ближче ніж за 100 метрів (радіосигнал може спровокувати вибух міни).
У презентації також наведено практичний блок для моделювання розмови з диспетчером екстрених служб, рекомендації щодо психологічного спокою та огляд корисних ресурсів (додаток ДСНС України, ініціатива «Спільно» від UNICEF, поради від Пса Патрона та курси Prometheus).
Завантажуйте готову презентацію для 7 класу НУШ на платформі «Всеосвіта», проводьте інтерактивні уроки та дбайте про безпеку дітей!
