Слайд 1. У нас сьогодні з вами дуже важлива і корисна тема, яка стане вам у нагоді в будь якому туристичному поході. Щоб дізнатися тему сьогоднішнього заняття. Вам потрібно вирішити шифр.
Слайд 2. В природі існують сотні порід деревини, але не всі з них підходять для багаття. Звісно ж, всі вони горять, але не всі - так як потрібно, особливо коли функція вогню - практична, а не естететична.
Слайд 3. Ще в давні часи володіння вогнем стало одним із найбільших досягнень людства. Завдяки вогню людство готувало їжу, освітлювало печери та землянки, відганяли диких звірів і підтримувало тепло. Однак вже в ті прадавні часи люди розуміли, що не кожна порода дерева здатна справлятися із вище переліченими завданнями вогню. Наприклад, для сигнального і захисного багаття краще підходили ті породи дерев, які забезпечували довгий термін горіння, які здатні були горіти до ранку. Для приготування їжі використовували дрова, які залишали після згорання достатню кількість жару (гарячих вуглин). В якості освітлення використовувалися породи дерев, які яскраво і рівномірно горіли, прицьому без виділення задушливого чаду.
Слайд 4. Які дрова краще для багаття? Сухі! Цей відповідь очевидна для будь-якого, хто хоч раз сам розводив вогонь на природі.
Особливості горіння дров різних порід деревини.
При заготівля дров для вогнища слід пам'ятати, що тверді породи дерев (ясен, бук, глід, дуб, гостролист) горять добре, повільно і довго.
Слайд 5. Швидко загоряються і добре горять дерева з м'якою деревиною: береза, ліщина, ялина, модрина, сосна.
Слайд 6. Погано горять каштан і платан; зовсім не придатні для багаття в'яз і верба.
Слайд 7. Давайте розберемо породи більш детально. Перше місце поділяють дуб і береза. Ці сорти деревини дають відмінний жар. Температура горіння 900°С і 816°С. Дуб горить добре і довго, від нього мало диму. Однак знайти, порубати і розпалити його дуже складно. Дубові дрова належать до твердих порід, на розпалювання годяться лише дрібні тріски, поліна варто підкидати в уже “готове” багаття. Береза м’якша, дає майже стільки ж жару і вважається оптимальним варіантом.
Можна сміливо використовувати більшість листяних дерев наших широт (ясен, бук, клен, каштан…). Дуже добре, якщо є можливість підкинути пару гілок груші або вишні, які дають приємний аромат. Найгірше з «болотними» деревами (наприклад, з вербою), дим яких страшно смердить і намертво в’їдається в волосся, одяг.
Хвойні (ялина, сосна, модрина) – як сірники: горять добре, але недовго. Жару й диму від них буде багато. Хвойні часто вистрілюють палаючими іскрами, пропалюючи на своєму шляху модні мембранні курточки й фліски та залишаючи про себе «приємні» спогади у вигляді дірок на одязі (в кращому випадку). Сидячи біля соснового багаття, будьте уважні і відсувайтеся, коли з’являється плазма (тоді метання іскор посилюється). Не залишайте без нагляду речі на просушку – вони з ненульовою імовірністю згорять.
Високогірні чагарникові хвойні (наприклад, гірська сосна або «альпійка», чагарниковий ялівець) майже не приносять користі для багаття. Їх неймовірно складно рубати, неможливо ламати і навіть сухі гілки годинами протистоять підпалу. Навіть якщо Вам вдасться розвести вогонь, полум’я постійно буде затухати і дасть мінімум тепла. Деревовидний ялівець (напр., Арча) навпаки – відмінний варіант деревини. За характеристиками він схожий з березою, до того ж його дим має приємний аромат, відганяє комах і навіть має лікарські властивості.
Слайд 8. Розпалювання багаття.
Розпалювання – ціла наука, що балансує на межі мистецтва. Полум’я не відразу охопить поліна – спочатку треба поворожити;).
Хмиз можна знайти під сухою модриною, березою, ялиною.
Крок 1 Обираємо місце для вогнища, куди складаємо початковий матеріал. Поруч повинні лежати заготовлені дрова, відсортовані за величиною – не можна передбачити, скільки часу займе стабілізація вогню. Якщо надто рано залишити вогник, він може загаснути.
Найкраще для розпалу йдуть: берест, дрібні гілочки ялини та інших дерев, суха хвоя і трава, соснові тріски, кора. Гілки з зеленим листям не підходять.
Крок 2 Зібрати дрова для багаття. Аби яка деревина для багаття не підійде. Щоб розвести вогонь на природі, важливо зважати на породу та стан деревини, розміри гілок тощо.
Крок 3 Викладаємо матеріал для розпалу нещільно і по трошки. Ідеальний спосіб – класичним куренем, який забезпечує приплив кисню до дров.
Крок 4 Підпалювати краще знизу і всередині куреня. Якщо є папір або сухий спирт – їх закидаємо туди ж. Якщо розпалка волога, вогонь встигне висушити верхні гілки. Далі ретельно підкладаємо матеріал побільше – ніби вкриваємо наш курінь новими шарами. Якщо вогонь згасає, запихаємо всередину тріски.
“Роздувка” – екстрений і надійний спосіб прискорити розпалку. Можна дути самостійно (остерігаючись наслідків гіпервентиляції). У поході краще використовувати сідушку з каремата, яка є в кожному таборі. Піддувати треба паралельно землі і в те місце, де починалося розпалювання. Не можна дути на багаття зверху, бо тоді роздувка перетворюється в «задування» :).
Крок 5 Коли наш курінь весело і рівно палає хвилин 10, зверху кидаємо товсті поліна і можемо розслабитися.
