Тематика бесід з попередження дитячого травматизму
Правили безпеки з вибухонебезпечними предметами
Види боєприпасів, методи їх розпізнання.
Небезпечні предмети (знахідки) та дії в разі їх виявлення
Минуло понад 75 років із часів Великої Вітчизняної війни. Але наша земля ще ховає в собі небезпечні «сюрпризи». Залишки снарядів, гільз тощо знаходять і донині.
1. Вибухонебезпечні предмети — загроза для життя людини
У місцях боїв часто знаходять такі види боєприпасів: снаряди, мінометні міни, ручні протитанкові гранати, протипіхотні міни німецького й вітчизняного виробництва.
Особливу небезпеку несуть міни, мінометні снаряди всіх калібрів, що не розірвалися, оскільки після проходження стовбурного каналу вони перебувають на бойовому взводі. Відмінні ознаки стріляних мін і снарядів:
* Міни в тій частині, де стоїть оперення, мають патрон, якщо ж вона стріляна, то в неї пробитий капсуль.
* Снаряди всіх калібрів на своєму корпусі мають мідне кільце, за проходження снаряда по каналу стовбура на кільці залишаються нарізи.
Особливо небезпечними в снарядів і мінометних мін є детонатори, які містяться в головній частині. Вони можуть бути: металеві, алюмінієві, ебонітові. Детонатори нерідко лежать окремо від мін і снарядів.
Дуже небезпечні детонатори з алюмінієвими голівками, оскільки з часом вони розкладаються.
Часто знаходять детонатори від ручних гранат, що нагадують бронзові стрижні вітчизняного виробництва: від гранати РГД і протитанкової гранати. Вони різняться тим, що в протипіхотної гранати встановлено сповільнювач, а в протитанкової — детонатор миттєвої дії.
За умови збереження всіх вищеописаних вибухонебезпечних предметів у твердих ґрунтах (глині), їх можна використати й донині. Добре зберігаються вони й у піщаному ґрунті.
Німецькі детонатори від гранат і протипіхотних мін — це алюмінієва або мідна трубочка в діаметрі 6 мм, завдовжки 5 см. Такі детонатори можуть мати електричний контакт (для мін), що може мимоволі вибухнути від статичної напруги.
Таким чином, усі вищеописані предмети дуже небезпечні, їх не можна в жодному разі класти до кишені, кидати й тим паче підпалювати.
Рідко, проте знаходять німецькі магнітні протитанкові гранати (вагою 3 кг). Вид їх дуже незвичний — це розтруб (конічний), що має три потужних магніти в широкій своїй частині й ковпачок, який відкручується, у вузькій частині (рукояті). Магнітну гранту з окопу прикріплювали на днище танка.
У місцях боїв часто зустрічають і пляшки із запальною сумішшю (радянські). У разі ушкодження посудини рідина запалюється, і врятуватися дуже складно. Це також стосується й німецьких запальних куль (ампул).
На колишніх бойових позиціях часто можна знайти вітчизняні та німецькі протитанкові й протипіхотні гранати, деякі з яких своїм зовнішнім виглядом нагадують консервні банки (якщо немає рукояті).
2. Класифікація вибухових речовин (ВР)
Радянські гранати РГ 33 і РПГ
У верхній частині запала розташований капсуль-запальник, що спрацьовує від удару бойка, який перебуває в рукоятці гранати. Запал виготовлений із латуні. Вибуховий заряд міститься у стовщеній частині латунної трубки.
Гранати особливо небезпечні, якщо запал розміщений усередині. Від удару по гранаті може зіскочити з бойового взводу бойок і вдарити по капсулю. Довідатися, чи перебуває запал у гранаті, можна, відкривши на верхній кришці гранати засувку. Граната без запалу особливої небезпеки не становить.
Гранати знаходять практично в усіх місцях бойових дій.
Детонатор універсальний (Німеччина)
Дуже невинний зовнішній вигляд. алюмінієва трубка, відкрита з одного боку. на днищі позначена буква «Т». Заряд розташований у нижній частині трубки, тому на перший погляд він може виявитися порожнім. Спрацьовує від найменшої іскри, що потрапила всередину, а також від сильного удару.
Детонатор використовували для електричних запалів, із бікфордовим шнуром, для протипіхотних і протитанкових мін, інженерних зарядів, толових шашок, у всіх видах гранат. Інші типи озброєння:
1) протипіхотна міна — «Жаба» — натискної дії;
2) протитанкова міна;
3) детонатор із бікфордовим шнуром;
4) електричний детонатор;
5) протипіхотна міна натяжної дії;
6) протипіхотна граната М24;
7) протипіхотна граната М39;
8) магнітна протитанкова граната.
Ці види боєприпасів знаходять практично в усіх місцях бойових дій.
Детонатор ударної дії схожий на холостий патрон до німецького автомата МР 40, але виготовлений із нержавіючої сталі, довжина трохи більша. Капсуль пофарбований у фіолетовий колір. Має велику потужність. Може спрацювати від сильного удару. Розбиранню не підлягає.
Найпоширенішим видом боєприпасів, що зустрічаються в ході пошукових робіт, є патрони. Безпечними є в основному вже зіпсовані патрони (які відволожилися, згнили). Проте деякі різновиди патронів німецького виробництва калібром 7,92 мм до карабіна «Маузер-98К» і кулеметів М 34–42 загрожують життю. Відомі різновиди патронів 7,92 мм:
а) звичайні — зі свинцевим сердечником;
б) трасуючі — сталевий сердечник і латунний стаканчик із запальним складом. Голівка кулі пофарбована в зелений колір;
в) розривні — сталевий сердечник і металевий стаканчик із вибуховою речовиною. Голівка кулі пофарбована в чорний колір із червоною смугою;
г) бронебійні — сталевий сердечник;
д) запальні — заповнені фосфором;
е) бронебійно-запальні — сталевий сердечник і сталевий сердечник, заповнений фосфором.
Найнебезпечнішими вважаються патрони двох останніх видів. Їх застосовували для зенітно-авіаційного озброєння, тому й знаходять у районах дислокації німецьких аеродромів.
Фосфор у кулях цих патронів займається від зіткнення з повітрям. Зважаючи на те, що минуло вже понад 60 років, як вони лежать у землі, багато патронів піддано корозії. Досить несильного удару по кулі для її загоряння. Від сильного удару відбувається спалах, фосфор розприскується, і його можна загасити, тільки засипавши землею або чимось накривши. У разі влучення на одяг або частини тіла треба чимось щільним стерти фосфор, який горить.
Часто зустрічають снаряди від 20 мл зенітно-авіаційної гармати «Ерлікон». Вони дуже небезпечні, оскільки є міні-копією снаряда великого калібру й мають багато різновидів, як і вище описані патрони 7,92 мм.
Знахідка такого предмета може коштувати життя й здоров’я твоїм товаришам. Якщо ти вважаєш, що багато знаєш про вибухонебезпечні предмети та їхню можливу дію, то насправді ти не знаєш нічого! Боєприпаси часів війни дуже підступні. Бережи себе!
3. Небезпечні предмети (знахідки) та дії в разі їх виявлення
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
♦ Наближатися до предмета.
♦ Пересувати його або брати в руки.
♦ Розряджати, кидати, ударяти по ньому.
♦ Розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет.
♦ Приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою:
♦ Негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби органів внутрішніх справ, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій (телефони 101, 112), поліцію (телефон 102), учителів, батьків.
♦ Не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.
♦ Припиніть усі види робіт чи гру в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.
♦ Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
♦ Дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
Пам’ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
