Презентація «Волинь і Галичина в кінці ХІІ – середині ХІІІ ст. Утворення Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»)» — це чітко структурована, політично вивірена та візуально багата розробка. Вона присвячена епохальному моменту нашої історії — об'єднанню західноукраїнських земель і народженню могутньої держави, яка стала прямою спадкоємицею Русі-України та головним форпостом української державності в часи монгольської навали.
Ключові теми та зміст презентації
Галичина та Волинь напередодні об'єднання: специфіка розвитку двох земель. Багата й бунтівна Галичина (олігархічне боярство, зеніт могутності за Ярослава Осмомисла) та стабільна, сильна своєю княжою владою Волинь.
Постать Романа Мстиславича — «Самодержця всієї Русі»: походження князя, його внутрішня політика на Волині та далекоглядні державні амбіції.
Доленосний 1199 рік: ліквідація династії Ростиславичів у Галичі, рішучий крок Романа Мстиславича та офіційне об'єднання Галицької і Волинської земель у єдине Галицько-Волинське князівство.
Зеніт могутності Романа: приєднання Києва (1202 р.), успішна боротьба з половцями, встановлення контролю над більшістю руських земель. Зовнішня політика: відносини з Візантією, Польщею, Угорщиною та Папою Римським. Трагічна загибель князя у битві під Завихвостом (1205 р.).
Велика боярська смута (1205–1238 рр.): розпад держави після смерті Романа, вигнання його малолітніх синів Данила і Василька. Період боярського свавілля, іноземна інтервенція Угорщини та Польщі, унікальний випадок вокняжіння боярина Володислава Кормильчича.
Відновлення «держави Романовичів»: тривала й запекла боротьба змужнілого Данила Романовича за батьківську спадщину. Повернення Волині, тріумфальний в'їзд до Галича у 1238 році та остаточне відродження єдності Галицько-Волинської держави напередодні монгольського погрому.
