Детально описано правила вживання та відокремлення прикладки як особливого виду означення, що надає предметові нову назву. Основна увага приділяється пунктуації: використанню ком та тире залежно від позиції прикладки в реченні та її зв’язку з головним словом. Також розглядаються випадки вживання специфічних сполучників, таких як «як» або «тобто», що допомагають уточнити зміст вислову. Окремо виділено умови, за яких власні назви стають відокремленими елементами для пояснення загальних іменників.














