Презентація на тему "Весна народів" 1848-1849 рр. Революційні події в Італії". План: передумови революції, Д. Мадзіні , причини революції, етапи, завдання, причини поразки революції 1848—1849 pp. Упродовж попередніх тридцяти років у різних частинах Європи відбувалися народні заворушення й повстання, посилювалася політична агітація. Революційні події 1848–1849 рр. мали соціально-політичні (знищення залишків феодалізму; поліпшення умов праці індустріальних працівників) та національні передумови (національне об’єднання; вихід зі складу існуючих імперій). Відповіддю стали революції 1848–1849 рр. у багатьох європейських країнах. В Італії революція почалася з народного повстання у Палермо на початку 1848 р., далі охопило Мілан та інші провінційні міста. Король П’ємонту Карл Альберт приєднався до повсталих та оголосив війну Австрії. Австрійські війська змушені були відступити через брак сил. Влітку 1848 р. була підписана угода про створення Італійської держави, королем якої став Карл Альберт. Наступним етапом революції були повстання під проводом Д. Гарібальді та Д. Мадзіні, які виступали за демократичні перетворення в об’єднаній «знизу» Італії. Проте оголошена внаслідок повстання Римська республіка у 1849 р. проіснувала недовго.
Під впливом економічної кризи 1847 р. та революційних виступів у Франції, деяких державах Німецького союзу в Австрії розпочалася демократична революція. Унаслідок повстання у Відні, жорстоко придушеного військами та поліцією, спалахнула ціла низка повстань. На вулиці міста вийшли студенти, які вимагали громадянської рівності, загального народного представництва. Під тиском протестувальників влада пішла на поступки: зокрема, був створений новий уряд, проголошено нову Конституцію (втім, скасовану за декілька років потому).
