За часів Миколи Гоголя українці жили переважно в хатах-мазанках — земляно-глиняних помешканнях із солом'яним або очеретяним дахом, де центральне місце займала піч. Чоловіче вбрання складалося з сорочки, штанів-шароварів, жупана, крайки (пояса) та головного убору, а жіноче — з вишитої сорочки, плахти, запаски, керсетки та головного убору (вінки для дівчат, хустки для жінок).
