Презентація «Українські землі у складі Польщі (1920–1930-ті рр.): правовий статус, кооперація та політичний спектр» — це капітальна, методично вивірена та історично точна розробка з курсу Історії України для 10 класу (рівень стандарту та профільний). Матеріал наочно, без застарілих ідеологічних міфів, розкриває перед аудиторією складне та багатогранне життя західноукраїнського суспільства в міжвоєнний період, розмежовуючи колоніальний тиск польської влади від потужних процесів самоорганізації та боротьби українців за свої права..
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Правовий статус українських земель та політика щодо «східних кресів»:
Рішення Ради послів Антанти (1923 р.) та офіційне закріплення Східної Галичини за Польщею. Порушення Варшавою міжнародних зобов'язань щодо надання українцям автономії.
Адміністративний поділ західноукраїнських земель. Поняття «східні креси» та політика штучного розмежування Галичини й Волині («Сокальський кордон»).
Міжетнічні відносини: ліквідація українського шкільництва (закон Грабського 1924 р.), обмеження в правах, дискримінація при прийомі на держслужбу та жорстока акція Пацифікації (умиротворення) 1930 року. Політика осадництва.
Економічне виживання та феномен української кооперації:
Перетворення західноукраїнських земель на аграрно-сировинний придаток корінної Польщі, високі податки та промисловий застій.
Економічна самооборона: гасло «Свій до свого по своє!» як основа національного виживання. Розквіт українського кооперативного руху (Ревізійний союз українських кооперативів, «Центросоюз», «Маслосоюз», банк «Дністер»). Поява потужного середнього класу.
Культурно-просвітнє та спортивне життя спільноти:
Легальна боротьба за ідентичність: діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), товариства «Рідна школа».
Роль спортивно-патріотичного руху: масове залучення молоді через товариства «Сокіл», «Луг», «Каменярі» та скаутську організацію «Пласт» (до її заборони польською владою у 1930 р.).
Палітра українських політичних організацій:
Легальний сектор: діяльність Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО) під керівництвом Дмитра Левицького та Василя Мудрого. Стратегія парламентської боротьби в Сеймі, курс на нормалізацію відносин з польським урядом та захист культурно-економічних прав. Позиція лівих партій (УСРП, КПЗУ).
Радикальний та підпільний сектор: створення у 1929 році Організації українських націоналістів (ОУН) під проводом Евгена Коновальця. Ідеологія інтегрального націоналізму Дмитра Донцова. Тактика підпільної, збройної та революційної боротьби проти окупаційного режиму (експропріації, саботажі, атентати). Діяльність Степана Бандери.
