Презентація «"Українське питання" в баченні російської влади й громадськості. Теорія "офіційної народності". Ліквідація Греко-католицької церкви» — це чітко структурована, аналітична та методично вивірена розробка з курсу історії України для 9 класу (НУШ) . Матеріал наочно розкриває перед учнями сутність колоніальної та релігійної політики Санкт-Петербурга у першій половині ХІХ століття, спрямованої на повне знищення національної та духовної ідентичності українського народу.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
«Українське питання» крізь призму імперської політики: Як російський царат сприймав українські землі після ліквідації автономій та поділів Речі Посполитої. Бачення України не як окремого етнокультурного простору, а як «споконвічно руської території» (Малоросії, Новоросії, Південно-Західного краю). Заборона самого вживання назви «Україна» в офіційній пресі та діловодстві.
Бачення «українського питання» російською громадськістю:
Урядово-консервативне крило: повне заперечення існування українського народу, мови та культури, вимагання жорсткої русифікації.
Ліберально-демократичний рух (зокрема західники): співчували важкому становищу кріпаків, але розглядали українську мову лише як «зіпсоване малоросійське наріччя», відмовляючи українцям у праві на політичне самовизначення.
Теорія «офіційної народності» — ідеологічна зброя імперії: Творець теорії — міністр народної освіти С. Уваров (1833 р.). Детальний розбір тріади, що мала законсервувати імперію та виправдати національний гніт:
Православ’я: офіційна релігія як єдина духовна опора держави, обов'язкова для всіх підданих.
Самодержавство: єдина легітимна, священна та необмежена форма влади царя, без якої Росія нібито загине.
Народність: вимога повної відданості престолу, ідеалізація російського патріархального побуту та заперечення будь-яких європейських реформ та свобод.
Погром українського руху під прапором тріади: Перетворення теорії Уварова на інструмент боротьби проти українського національного відродження. Жорстоке переслідування та розгром Кирило-Мефодіївського братства (1847 р.) як виклику «самодержавству та православ'ю».
Ліквідація Греко-католицької церкви в Російській імперії: Цинічна операція Миколи І з релігійної уніфікації Правобережної України, де унія тримала зв'язок українців із європейською культурою.
Полоцький собор 1839 року: офіційне скасування Берестейської унії 1596 року на Правобережжі, Волині та Поділлі. Примусове «возз'єднання» греко-католиків із Російською православною церквою (РПЦ). Постать зрадника — єпископа Йосифа Семашка, який очолив цей процес.
Наслідки ліквідації: передача унійних храмів, монастирів (зокрема Почаївської лаври) РПЦ, переслідування і заслання непокірних священників до Сибіру. Знищення унікального правового й духовного містка, який відокремлював українців від Московщини. Греко-католицька церква в імперії вижила лише на Західній Україні під владою Австрії.
