Презентація «Угорщина у міжвоєнний період (1918–1939 рр.): від радикальних революцій до консервативного режиму Міклоша Горті» — це капітальна, концептуальна та методично довершена розробка для 10 класу з курсу Всесвітньої історії (рівень стандарту та профільний). Матеріал системно й академічно розкриває драматичний перехід країни від розпаду Австро-Угорщини та короткого комуністичного експерименту до встановлення першого в міжвоєнній Європі правоавторитарного регенського режиму.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Крах імперії та революційні потрясіння (1918–1919 рр.):
«Революція айстр»: розпад Австро-Угорщини, проголошення Угорської Республіки у жовтні 1918 року та демократичні реформи уряду Міхая Карої.
Угорська Радянська Республіка: прихід до влади комуністів на чолі з Белою Куном (березень 1919 р.). Спроба побудови диктатури пролетаріату за радянським зразком, розгортання «червоного терору», націоналізація промисловості та масовий опір селянства.
Крах комуністичного режиму: інтервенція румунських та чехословацьких військ, ліквідація радянської влади після 133 днів її існування.
Тріанонський диктат (1920 р.) — національна травма:
Жорстокі умови миру: підписання Тріанонського договору в межах Версальської системи. Втрата Угорщиною 2/3 території (на користь Румунії, Чехословаччини та Королівства СХС) та 60% населення. Понад 3 мільйони етнічних угорців опинилися за кордоном.
Політичний наслідок: перетворення тріанонського реваншизму та гасла «Ні, ні, ніколи!» на головну ідеологічну вісь усього суспільного життя міжвоєнної Угорщини.
Встановлення та сутність авторитарного режиму Міклоша Горті:
«Монархія без монарха»: відновлення Угорського королівства за відсутності короля. Проголошення віцеадмірала колишнього австро-угорського флоту Міклоша Горті незмінним регентом держави (1920–1944 рр.).
Консервативний авторитаризм («гортизм»): ліквідація комуністичної та обмеження ліберальної опозиції, запровадження цензури, жорсткий поліцейський контроль. При цьому зберігалися формальні атрибути конституціоналізму: діяльність парламенту (Державних зборів) та обмежене виборче право.
«Білий терор» як початкова реакція на комуністичне повстання та поступовий перехід до правової стабілізації за уряду Іштвана Бетлена.
Економічна політика та зовнішньополітичний курс:
Економічна стабілізація: проведення обмеженої аграрної реформи, впровадження нової валюти (пенге), розбудова текстильної та машинобудівної промисловості.
Зближення з агресорами: через прагнення переглянути кордони Тріанона, режим Горті у 1930-х роках пішов на стратегічний союз із фашистською Італією та нацистською Німеччиною. Участь Угорщини в розчленуванні Чехословаччини (Перший Віденський арбітраж 1938 року) та повернення частини втрачених земель.
