Андрія Малишка називають “солов’їним серцем України” за його невмирущі пісні. У поезії XX ст. він залишився найпослідовнішим поетом-традиціоналістом, який, попри всі модерні віяння, зберіг глибинну народнопоетичну основу лірики, яскраву образність, колоритну мову.
Акценти творчості А. Малишка:
- любов до матері, родини;
- любов до народної пісні;
- Україна в роки найтяжчих випробувань;
- осмислення духовності і бездуховності людства;
- роздуми над сутністю буття;
- боротьба добра і зла;
- місце митця і його слова в житті.
А. Малишко, створивши цикл “Україно моя”, сказав: “У той тяжкий час, можливо, більш ніж будь-коли, ми зрозуміли, що наш народ вічний, що силі його немає краю, як не може бути кінця його мові, його пісням, його творчості”.
