Правила поводження з побутовими електроприладами: праскою, холодильником, пральною (швацькою) машиною, електроплитою тощо
1. Чи небезпечна «домашня електрика»?
Увесь домашній «електропарк» працює від мережі з напругою 220 вольтів. Сила струму, що тече в проводці наших квартир, становить 5–10 ампер, що смертельно небезпечно. Уже за сили струму в 0,1–0,15 ампер людина не може самостійно відірватися від електропроводу.
З побутової техніки найнебезпечнішими є пральні машини: їх здебільшого встановлюють у вологих приміщеннях, поблизу водопроводу, і електричний кабель кидають, як правило, просто на підлогу. Небезпечні й електронагрівники. Електричні прилади, що мають металевий корпус, більш небезпечні, ніж прилади в корпусі з пластмаси.
Смертельно небезпечна ситуація в побуті виникає тоді, коли людина, торкнувшись неізольованого дроту, одночасно стоїть на землі або впирається іншою рукою в заземлені предмети, наприклад батарею центрального опалення або водопровідну трубу.
2. Призначення побутових електричних приладів
За призначенням усі побутові електронагрівальні прилади поділяють на п’ять груп:
1) приготування їжі;
2) додаткове опалення житлових приміщень;
3) нагрівання води;
4) особиста гігієна та прасування;
5) нагрівальний електроінструмент.
До першої групи належать електроплитки, електрогрилі, електропательні, електровафельниці, електрокаструлі тощо.
До другої групи належать електровентилятори, електрокаміни, електрорадіатори тощо.
До третьої групи належать водонагрівачі, електрочайники, електросамовари, кип’ятильники тощо.
До четвертої групи належать електробритви, електрогрілки, праски, плойки, фени тощо.
До п’ятої групи належать електропальники, електроприлади для випалювання по дереву тощо.
3. Правила користування кухонним електричним приладдям
Серйозною небезпекою для людини є сучасна кухня у зв’язку з її типовою для наших квартир тіснотою, близькістю заземленої водопровідної мережі й перевантаженістю електроприладами (холодильниками, електрочайниками, кип’ятильниками, кавомолками, сушарками, мікрохвильовими печами тощо). За таких умов людина може отримати електричну травму.
Найчастіше джерелом електроудару є електроприлади (плитки, комбайни, холодильники), поставлені дуже близько до водопровідних раковин або батарей центрального опалення.
Миючи посуд або чистячи картоплю, ви раптом вирішили відкрити холодильник, щоб дістати який-небудь продукт, чи просто торкнулись до нього тілом. Якщо техніка справна, нічого не відбудеться. Якщо є пошкоджена ізоляція, ви можете потрапити під напругу, отримати ураження електричним струмом.
Те ж саме відбудеться, якщо ви, стоячи на батареї або торкаючись тілом до неї, одночасно зачепите оголений електричний дріт.
Треба запам’ятати: будь-які доторкання до електроприладів і одночасно до заземлених предметів (водопровід, батареї опалення, каналізація) смертельно небезпечні!
Серйозним попередженням можна вважати легкі удари електрики, які ми отримуємо, з’єднуючи тілом «землю» і електроприлади. Це може бути лише легке пощипування шкіри пальців, на яке часто не звертають уваги.
Під час користування електричними приладами:
♦ забороняється вмикати в одну розетку декілька приладів;
♦ категорично забороняється залишати їх без нагляду, увімкненими в мережу;
♦ після закінчення їх використання завжди вимикати;
♦ у разі появи специфічного запаху, диму потрібно швидко вимкнути прилад і повідомити про це дорослих;
♦ забороняється закривати прилади будь-яким покривалом;
♦ не можна колупатися в перемикачах, вилках, розетках, уставляти в них якісь предмети, особливо металеві;
♦ неприпустимо користуватися перемикачами, розетками й вилками, які нагріваються;
♦ учням категорично забороняється самостійно ремонтувати електрообладнання: крім ураження електричним струмом, можна одержати серйозні опіки, ушкодження очей.
4. Основні правила безпеки під час користування електронагрівальними приладами
Під час користування електроплитками слід дотримувати основних правил техніки безпеки. Після закінчення роботи ручку регулятора потужності слід встановити в положення 0 (нуль), вилку з’єднувального шнура витягти з розетки. Витирати електроплитку необхідно тільки після її від’єднання від електричної мережі.
Користуючись електропечами, необхідно дотримувати таких правил: не чистити, не мити піч, яка ввімкнена в електричну мережу; не залишати без нагляду ввімкнену піч.
Експлуатуючи нагрівальні прилади, слід пам’ятати про те, що вони можуть стати причиною пожежі. Щоб запобігти небезпечних перегрівань, не можна встановлювати електрокаміни ближче 0,5 м від стін і меблів. Крім того, під час роботи та зберігання електрокаміна на його поверхні накопичується пил, який може спалахнути. Необхідно протирати камін від пилу м’якою ганчіркою. Для зручності очистки елементи камінів роблять легкоз’ємними.
Під час роботи будь-яких опалювальних приладів зменшується відносна вологість повітря. Це може негативно вплинути на організм людини, призвести до псування меблів та інших предметів ужитку. Тому під час опалювального сезону необхідно встановлювати у приміщенні ванночки з водою; добре, якщо в кімнаті є акваріум.
Крім того, під час користування електроопалювальними приладами слід дотримувати таких правил безпеки:
♦ не можна зберігати прилади в приміщеннях з підвищеною вологістю (ванні кімнати, підвали тощо);
♦ не можна використовувати прилади в приміщеннях із підвищеною небезпекою (сирих та вологих, із земляною або бетонною підлогою);
♦ не можна вмикати електрокаміни та електроконвектори в приміщеннях, де зберігаються горючі або легкозаймисті рідини й матеріали;
♦ не можна використовувати електрокаміни для обігріву тісних приміщень;
♦ не можна накривати увімкнені електрорадіатори білизною, папером тощо;
♦ не можна протирати або чистити ввімкнені прилади. Користуючись електрокип’ятильником, треба пам’ятати, що на трубці нанесені дві позначки, які вказують мінімальну та максимальну глибину занурення нагрівального елемента у воду. Не можна вмикати кип’ятильник без занурення у воду. Це може викликати не тільки руйнування оболонки кип’ятильника, але й пожежу. Не можна використовувати електрокип’ятильники для підігріву та кип’ятіння молока. Це також може призвести до псування оболонки.
На кип’ятильниках нанесений напис «Руку у воду не опускати». Це пов’язано з тим, що в оболонці нагрівального елемента можуть з’явитись наскрізні тріщини, що призводить до виникнення небезпечних струмів у воді.
Електрична праска з парозволожувачем, безперечно, дуже зручна. Але, не знаючи правил поводження з нею, можна обпектись парою. Тому перед тим, як залити воду в бачок, необхідно відімкнути праску від електромережі.
5. Дії під час загоряння електропроводки, короткого замикання, механічного пошкодження електроприладів
У разі загоряння електропроводки необхідно в першу чергу знеструмити її, а вже потім застосувати вогнегасники чи воду для гасіння пожежі.
Пам’ятайте! Не можна застосовувати воду та пінні вогнегасники для гасіння пожежі електропроводки та електроприладів, які знаходяться під струмом. Це дуже небезпечно, бо може відбутись ураження людини електричним струмом.
Треба пам’ятати про те, що порушення правил експлуатації електроприладів може призвести до короткого замикання, перевантаження проводів електромережі, іскріння та нагрівання контактних з’єднань.
Причинами виникнення короткого замикання є пошкодження ізоляції, зовнішні механічні пошкодження електроприладів, переплутування проводів повітряних вводів у будинки під дією вітру та накидання на них металевих предметів.
Перевантаження електропроводки в побутових умовах виникає за одночасного ввімкнення в мережу декількох споживачів струму (настільні лампи, електроплитки, праски, радіоприймачі тощо). У цьому випадку проводи через проходження по них струму значної величини швидко нагріваються до високої температури і створюють небезпеку виникнення пожеж.
З’єднання проводів нагріваються у випадку слабкого контакту або через з’єднання скрутками замість пайки чи зварювання. Поганий контакт у цьому місці може викликати підвищення температури проводу і, якщо місце нагрівання контактує із займистими предметами, ці предмети спалахують.
Велика кількість пожеж виникає від побутових електроприладів. Люди залишають увімкнений прилад на тривалий час без нагляду, що призводить до сильного нагрівання приладу й до пожежі.
Запобіганню пожеж від указаних причин допоможе дотримання таких елементарних протипожежних правил:
♦ періодично запрошувати для перевірки стану електропроводки в домі (квартирі) спеціаліста-електромонтера;
♦ не зав’язувати електропроводи у вузли, не підвішувати їх на цвяхах;
♦ абажури та плафони з тканини, поліетилену не використовувати без спеціальних каркасів, щоб електролампи не доторкались до цих матеріалів. Укручувати в такі абажури та плафони дозволяється лампи потужністю не більше 40 Вт;
♦ праски, плитки та електрочайники необхідно встановлювати на негорючі підставки далі від штор, фіранок та інших займистих предметів;
♦ не користуватись електроприладами, які мають механічні пошкодження;
♦ не перевантажувати електропроводку одночасним увімкненням великої кількості споживачів;
♦ не залишати ввімкненими в мережу прилади без нагляду.
6. Правила поводження з окремими побутовими електроприладами
Перші побутові електроприлади з’явились понад сто років тому. За цей час електрика змінила все життя людства. Дійсно, мало що в оселі робиться без електроприладів. Прибирання квартири — пилосос; сушіння волосся — електрофен; а ще — електрочайник, електрична плитка, кавомолка, пральна машина, холодильник тощо. А телевізори, комп’ютери, телефони … навіть уявити важко, як би ми могли без них обійтись! Але в користуванні з цими приладами потрібно бути дуже обережними. І почнемо з телевізора, адже його ми вмикаємо найчастіше.
Користуючись телевізором, потрібно бути дуже обережними, адже в ньому є небезпечна для життя висока напруга. Дітям потрібно пояснити, що не можна вмикати телевізор, якщо в нього потрапила рідина або він був в умовах високої вологості. Особливо обережно треба поводитися з кінескопом: його потрібно оберігати від удару і подряпин. Намагайтесь не залишати увімкненим телевізор без нагляду. Якщо ви вийшли з кімнати, то вимкніть із розетки телевізор. Якщо ви дивитесь телевізор, а екран згас або почав миготіти, у жодному разі не можна по ньому стукати. Він може зайнятися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути. Якщо щось потрапило до увімкненого телевізора, потрібно в першу чергу його вимкнути і тільки тоді діставати сторонній предмет. У жодному разі не дозволяється лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли він увімкнений. Трапляється й таке, що стається вибух телевізора. Майже завжди до цього призводить його перегрівання, що спричиняє пожежу всередині приладу. Для того, щоб цього не трапилося, треба забезпечити достатню вентиляцію приладу (не можна закривати отвір на задній панелі телевізора), вимикати його за перших ознак несправності: посилення яскравості, збільшення кількості перешкод, викривлення картинки. А потріскування і поява синього диму вказує, що розриву оболонки електронно-променевої трубки телевізора не уникнути. У тому разі, коли телевізор загорівся і горить навіть тоді, коли ви вимкнули його, накрийте його ковдрою так, щоб перекрити доступ повітря в нижню частину корпуса телевізора. У випадку сильної пожежі, щоб не допустити отруєння, необхідно залишити приміщення. Не рекомендується вмикати всі ваші прилади в одну розетку: через її перевантаження може виникнути пожежа.
Під час користування телевізором потрібно пам’ятати, що:
♦ його слід ставити в місцях, які не перекривають виходів із приміщення. Найкраще це робити на протилежному від виходу боці на відстані 1–1,5 м від опалювальної системи;
♦ щоб у разі потреби негайно вимкнути телевізор, розетка для нього має знаходитись у доступному місці;
♦ не можна залишати ввімкненим телевізор, якщо в кімнаті нікого немає;
♦ якщо в телевізорі щось зіпсоване, його необхідно вимкнути і не включати до приходу спеціаліста;
♦ не можна встановлювати телевізор поблизу легкозаймистих предметів (він може загорітися або вибухнути!);
♦ якщо під час телепередачі в телевізорі згас екран, у жодному разі не можна по ньому стукати;
♦ якщо корпус телевізора пошкоджений, виникає гудіння та потріскування, — він може перегрітись і загорітись.
Під час користування електропраскою:
♦ прасувати дозволяється лише у спеціально обладнаному місці;
♦ на столі для праски повинна стояти металева підставка, що запобігає нагріванню дерева і тканини;
♦ забороняється користуватися несправною праскою, ставити її на стіл без ізолювальної підставки;
♦ не беріться за праску мокрими руками й не прасуйте, стоячи на підлозі босоніж, оскільки у випадку ураження електричним струмом це полегшить прохід струму через тіло в землю;
♦ пам’ятайте, що шнур праски притягає дітей, і тримайте праску в недосяжному для них місці, ніколи не залишайте ввімкнену праску без догляду;
♦ не накручуйте шнур навколо гарячої праски, це може пошкодити ізоляцію дроту;
♦ перш ніж налити воду в посудину відпарювача праски, витягуйте вилку з розетки.
Під час користування електрочайником чи електросамоваром потрібно:
♦ перед вмиканням їх у мережу впевнитись, що в них є вода, у разі потреби долити її;
♦ стежити за поповненням води в цих приладах.
Під час користування електрокип’ятильником:
♦ у жодному разі не можна перевіряти рукою, чи нагрілась вода, попередньо не відключивши струм. Не можна у воду навіть пальчик встромляти! Може уразити струмом! Бували смертельні випадки.
Під час користування електрозапальничкою:
♦ не можна братися за неї мокрими руками;
♦ потрібно навчитись одночасно однією рукою включати електрозапальничку, а другою — газову плиту;
♦ не можна допускати перекручування, згинання електропроводу.
Інструктаж
«Правила безпечного користування електроприладами»
1. Користуйся тільки справними електроприладами.
2. Не вмикай одночасно великої кількості електроприладів. Від цього перегріваються проводи і може виникнути пожежа.
3. Не став поблизу нагрітих електроприладів легкозаймистих предметів і матеріалів, вони можуть загорітися.
4. Не залишай електроприлади на тривалий час без нагляду.
5. Праски та інші електронагрівальні прилади став на вогнетривкі керамічні, металеві, кам’яні підставки.
