Правила поведінки в разі виявлення обірваного електричного дроту
1. Чому небезпечно торкатися щогл високої напруги, адже дроти зі струмом відділені від них цілими гірляндами ізоляторів?
Ідеальних ізоляторів не існує. навіть порцеляна, з якої зроблені високовольтні ізолятори, змінює свої властивості залежно від погоди. Злегка запилена й зволожена поверхня ізолятора править провідником струму. Якщо врахувати, що по дротах іде струм високої напруги, то витік його, навіть невеликий, буде небезпечним для життя людини.
2. Чому небезпечно перебувати поблизу того місця, де обірваний дріт високої напруги торкається землі?
Земля, будучи провідником електричного струму, стає немовби продовженням дроту. Шлях струму не переривається, і він розтікається по землі. Будь-яка точка на поверхні землі, що перебуває в зоні розтікання струму, у момент його розтікання одержує певний електричний потенціал, який зменшується залежно від відстані до точки дотику дроту й землі. Ураження електричним струмом відбувається тоді, коли ноги людини торкаються двох точок землі, що мають різні електричні потенціали.
Кроковою напругою називається різниця потенціалів, що перебувають на відстані кроку. Чим ширший крок, тим більша різниця потенціалів, тим імовірніше ураження. навколо обірваного дроту, що впав на землю, утворюється небезпечна зона з радіусом 8–10 метрів. У зоні крокової напруги людині загрожує небезпека, якщо вона навіть не торкнулася дроту. Залишати її біля дроту, що лежить на землі, потрібно стрибками двома ногами або кроками без відриву стопів ніг від землі й без створення розриву між стопами
(п’ятку ноги, що крокує, не відриваючи від землі, приставляти до носка іншої ноги) на відстань не менше 8–10 метрів.
3. Електротравма
Електрика, роблячи наше життя зручним, допомагаючи нам у вирішенні простих і складних життєвих проблем, приховує смертельну небезпеку. Про цю небезпеку знають навіть найменші діти. Проте тисячі людей одержують електротравми, чимало з них гине.
Проходячи через організм, електричний струм чинить термічну дію (нагріває тканини й внутрішні органи аж до опіків окремих ділянок тіла), електролітичну (розкладає кров, плазму) і механічну (розриває різні тканини, стінки кровоносних судин). Усе це супроводжується серйозними порушеннями функціонування різних систем й органів, включаючи припинення діяльності легенів і серця.
Тяжкість електротравми залежить від сили, роду й частоти струму, що протікає через тіло людини, тривалості його впливу, шляху проходження через організм, стану організму, умов зовнішнього середовища. Головним визначальним фактором є сила струму. Зі збільшенням тривалості впливу струму зростає ймовірність важкого або смертельного результату. істотно впливає на тяжкість ураження шлях проходження струму тілом людини. найнебезпечніші шляхи через життєво важливі органи (серце, легені, голо-
вний мозок), тобто: голова — руки, голова — ноги, рука — рука, руки — ноги. Струм, який проходить шляхом нога — нога, що часто буває в разі крокової напруги, може призвести до травмування. Крім того, цей струм може викликати падіння людини й утворення більш небезпечного шляху (руки — ноги) з більшою кроковою напругою. Фізично слабкі, хворі, стомлені люди, а також жінки гірше переносять дію електричного струму.
Для запобігання електротравм важливо пам’ятати й дотримувати таких правил:
♦ не можна торкатися до провислих, або тих, що лежать на землі, дротів, підніматися на опори повітряних ліній, дахи будівель, де поблизу проходять електричні дроти, запускати змія й грати під повітряними лініями.
♦ Побутові електроприлади (чайники, плитки тощо), переносні світильники призначені тільки для користування в приміщеннях із підлогами, що не проводять електричний струм.
♦ Сухе приміщення квартири, будинку буде безпечним, якщо дотримана основна умова: усі розетки, електроприлади й світильники повинні бути віддалені від труб опалення й водопроводу, інших металевих комунікацій настільки, щоб виключався одночасний дотик до цих предметів і приладу, шнуру, розетки.
♦ Автоматичні вимикачі, пробкові запобіжники у квартирній мережі повинні бути завжди справними. Не користуйтеся так званими жучками. Не замінюйте під напругою вимикачі, розетки, лампові патрони й світильники. Виконуйте ці роботи тільки після роз’єднання мережі.
♦ Стежте за справним станом електроприладів, а також шнурів, за допомогою яких вони вмикаються в мережу. Зберігайте порядок вмикання приладу в електромережу — спочатку підключається шнур до приладу, потім до мережі. Вимикання приладу робиться у зворотному порядку.
♦ Не користуйтеся несправними апаратами, саморобними електропечами, нагрівачами тощо.
♦ Усі електроприлади мають бути зроблені кваліфікованими фахівцями й на них мають бути встановлені особливі вимикачі, що вимикають електроенергію у випадку пробою або ураження електричним струмом.
♦ Якщо необхідно вимити електроприлад, замінити лампочку чи запобіжник, відключіть загальний вимикач електрики у квартирі.
♦ Не тримайте підключені до електромережі прилади у ванній кімнаті.
♦ Електроприлад або лампочка, підключені до мережі, що впали у ванну під час купання, призводять до важких наслідків.
♦ Не встановлюйте розетки занадто близько до ванни або раковини.
♦ Не користуйтеся фенами або електробритвою, якщо вони мокрі або мають оголені струмопровідні деталі.
♦ Не ремонтуйте вилки електроприладів за допомогою ізоляційної стрічки. Замініть їх, якщо вони зіпсувалися.
♦ Не беріться за праску мокрими руками й не прасуйте, стоячи на підлозі босоніж.
♦ Ніколи не залишайте ввімкнену електропраску без догляду.
♦ Не накручуйте шнур навколо гарячої праски, це може пошкодити ізоляцію дроту.
♦ Перш ніж налити воду в посудину випарювача праски, вимкніть вилку з розетки.
♦ Не вмикайте більше однієї вилки в розетку, кілька вилок можуть викликати пожежу.
♦ Спочатку вийміть вилку з розетки, а потім змотуйте подовжувач.
♦ Виявлені оголені місця й обриви електропроводів треба негайно ремонтувати. не робіть тимчасових з’єднань дротів.
♦ Під час тимчасової установки ялинкових електричних гірлянд не забувайте про елементарні норми безпеки.
♦ Чим більше часу людина перебуватиме під впливом електричного струму, тим імовірніший тяжкий або смертельний результат ураження. Швидке відключення струму дозволяє врятувати життя. найменша ймовірність ураження — за вимкнення струму менш ніж через 0,2 секунди. Такий час відключення забезпечують найбільш досконалі автоматичні пристрої захисного відключення (ПЗВ), які є в продажу.
♦ Нічого не підвішуйте до дротів і не смикайте за них.
♦ Під час вмикання й вимикання приладів завжди притримуйте однією рукою розетку, щоб вона не вивалилася зі стіни, в іншій тримайте вилку, але не шнур.
У випадку, якщо всі запобіжні заходи не допомогли й хтось опинився під дією струму, варто враховувати такі рекомендації:
1. Визначте джерело струму й можливість його вимкнення (рубильник, вилка в розетці, пробки тощо). Вимкніть електрику.
Якщо це неможливо, відтягніть людину за одяг, обернувши
свою руку будь-якою сухою тканиною (обов’язково однією рукою) так, щоб самому не потрапити під дію струму, або перерубайте дроти (сокирою, лопатою). За можливості слід викликати «швидку допомогу».
2. Якщо людина у свідомості, але не може відірватися від дроту, різко смикніть її за одяг, відкинувши від дроту.
3. У разі обриву високовольтного дроту виходити із зони крокової напруги треба стрибками на одній або двох зімкнутих разом ногах.
4. Після усунення впливу струму надайте людині домедичну допомогу. Якщо потерпілий у свідомості, укладіть його на спину, піднявши на 30 см ноги, і вкрийте теплою ковдрою.
5. Якщо уражена електричним струмом людина перебуває у свідомості, без видимих важких опіків і травм, покладіть її на спину, розстебніть одяг, що утруднює дихання, дайте знеболювальні та заспокійливі засоби: анальгін, аспірин, настій валеріани (запивати 2–3 ковтками рідини). Дочекайтеся прибуття лікаря або самі відвезіть потерпілого до лікарні, не дозволяючи йому рухатися. Будьте уважні: зупинка подиху або серця може відбутися в будь-який момент. не давайте пити — це може викликати блювоту й порушення дихання. Не закопуйте потерпілого в землю, оскільки ці дії тільки погіршать ситуацію. За відсутності свідомості, але збереженого дихання укладіть потерпілого на тверду горизонтальну поверхню, забезпечте приплив свіжого повітря. Дайте нюхальний нашатирний спирт, пирсніть водою, накладіть на місця опіків стерильні пов’язки.
4. Що треба робити в разі виявлення обірваного електричного дроту
Останнім часом у деяких областях України бувають сильні вітри, грози, зливи. У результаті цих стихійних явищ мали місце обривання дротів повітряних ліній електропередач.
Обірваний дріт під напругою — це смертельна небезпека для людей і тварин, які перебувають поруч.
Серйозні ушкодження дістають люди, які торкаються обірваних дротів або копають землю в місцях, де прокладено електрокабель.
Щоб не сталося цього, потрібно дотримувати таких правил безпеки:
1) Не торкатися обірваних дротів: вони можуть перебувати під напругою. А якщо це дроти високої напруги, то небезпека поширюється і на земельну ділянку навколо дроту (на яку стікає електричний заряд).
2) Не торкатися оголених частин обірваного дроту.
3) Виявивши обірвані або провислі дроти повітряних ліній, слід організувати охорону місця пошкодження, попередити всіх про небезпеку і негайно сповістити черговому інженеру електромережі або службу нагляду, а до прибуття спеціалістів обгородити небезпечну зону яскравими предметами чи поставити застережний знак.
4) Необхідно зупинити рух транспорту через обірваний дріт.
5) До обірваних дротів не можна наближатися на відстань меншу ніж 8 метрів.
Суворо дотримуйтеся цих правил і вимагайте дотримання від інших.
Контрольні запитання й завдання
1. Чи безпечні техніка й електричні прилади для людини?
2. Які вчинки людей призводять до електротравм?
3. Які якості особистості людини впливають на її схильність до
порушення правил електробезпеки?
