Презентація «Правобережне козацтво. Слобідська Україна. Запорожжя (Військо Запорозьке Низове)» — це чітко структурована, політично вивірена та візуально багата розробка. Вона присвячена територіально-політичному переустрою українських земель у другій половині XVII – на початку XVIII століття, коли козацький устрій розвивався у трьох абсолютно різних геополітичних та географічних просторах.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Правобережне козацтво: між ліквідацією та відродженням:
Становище козацтва на Правобережжі після спустошливих Чигиринських походів та Бахчисарайського миру. Повна ліквідація інститутів козацької влади польським урядом.
Доленосне відродження козацького устрою у 1680-х роках за рішенням польського короля Яна ІІІ Собеського для захисту кордонів від османів. Постать легендарного фастівського полковника Семена Палія.
Повстання Семена Палія (1702–1704 рр.) як спроба ліквідувати польське панування та об'єднати Правобережжя з Лівобережною Гетьманщиною.
Слобідська Україна — козацький простір на Сході:
Історія масового заселення («покозачення») диких прикордонних земель українськими біженцями з Правобережжя в часи Хмельниччини та Руїни. Чому регіон отримав назву «Слобожанщина» (від заснування вільних поселень — слобод).
Особливості унікального полкового устрою Слобожанщини: формування 5 великих козацьких полків (Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський).
Специфіка влади: підпорядкування слобідських полковників бєлгородському воєводі (Московське царство), відсутність посади єдиного загальнослобідського гетьмана, але збереження козацьких вольностей, судів та зимівникового господарства.
Запорожжя (Військо Запорозьке Низове) — козацький форпост:
Політичний статус Запорозької Січі після Андрусівського перемир'я (1667 р.) та «Вічного миру» (1686 р.) — шлях від спільного протекторату Польщі й Москви до остаточного включення в орбіту царського впливу.
Постать легендарного кошового отамана Івана Сірка, його унікальний воєнний геній, десятки переможних походів проти Кримського ханства та Османської імперії, участь у європейській політиці.
Специфіка внутрішнього устрою Низового війська: збереження архаїчної прямої військової демократії на противагу магнатсько-старшинській олігархії Лівобережної Гетьманщини. Постійні конфлікти між Батурином (гетьманом) та Січчю (кошовим).
