Презентація «Практичне заняття №3. Європа в міжвоєнний період: політика економії та протекціонізму, впровадження державного контролю над економікою в часи Великої депресії» — це капітальна, професійно-орієнтована та методично вивірена розробка з курсу Всесвітньої історії для 10 класу ліцеїв та коледжів. Матеріал повністю оптимізований під вимоги чинної навчальної програми та стандартів НУШ, перетворюючи складний аналіз макроекономічних процесів, фінансових криз та державного регулювання на чітку, структуровану й зрозумілу систему знань.
У комплекті презентація, відео, інфографіка та карикатурки для виконання завдань учнями (інфографіка на основі реальної статистики, а карикатурки за авторським запитом, тому вони псевдоісторичні), карта з міні питаннями.
P.s Карикатура про Німеччину має деякі анахронізми можна використати для завдання на їх пошук.
🗺️ Ключові теми та зміст практичного заняття
Вступний інструктаж: Анатомія Великої депресії (1929–1933 рр.):
Поняття про Велику депресію як найглибшу світову економічну кризу в історії, яка розпочалася з краху на Нью-Йоркській фондовій біржі («чорний четвер» 24 жовтня 1929 р.) та миттєво паралізувала фінансову систему Європи. Ознайомлення з планом практичної роботи та правилами аналізу економічної інфографіки.
Політика економії та Протекціонізму в Європі:
Протекціонізм як економічний щит: прагнення європейських урядів (Великої Британії, Франції, Німеччини) захистити внутрішнього виробника від іноземної конкуренції шляхом різкого підвищення митних тарифів (наприклад, закон Смута-Хоулі в США та аналогічні кроки в Європі).
Політика жорсткої економії: скорочення державних витрат, зниження заробітних плат державним службовцям, урізання соціальних виплат (допомог по безробіттю) задля стабілізації національних валют.
Наслідки: падіння обсягів світової торгівлі на 60%, закриття тисяч підприємств, масове безробіття, страйки робітників та стрімке зубожіння населення.
Впровадження державного контролю над економікою (Кейнсіанський прорив):
Деконструкція класичного лібералізму (принципу Laissez-faire / «невтручання держави»). Презентація революційної теорії Джона Мейнарда Кейнса, який довів: під час криз держава зобов'язана активно втручатися в економіку, регулювати ринок та стимулювати попит через капітальні вкладення.
Державне регулювання в дії: фіксація цін на базові товари, контроль за діяльністю банків, створення державних монополій та організація масштабних громадських робіт за рахунок бюджету для ліквідації безробіття (будівництво доріг, мостів, каналів).
Моделі антикризового державного контролю в Європі:
Скандинавський досвід (Швеція): шлях соціал-демократичних реформ, розбудова концепції «держави загального добробуту» через компроміс між капіталом та профспілками без ліквідації приватної власності.
Франція (Досвід Уряду Народного фронту, 1936 р.): ухвалення законів про 40-годинний робочий тиждень, запровадження перших оплачуваних відпусток, укладання колективних договорів та часткова націоналізація військової промисловості й Французького банку під суворий контроль держави.
Тоталітарна модель (Німеччина, Італія): повна ліквідація ринкової свободи, примусове синдикування промисловості, мілітаризація та переведення економіки на рейки підготовки до війни (державне замовлення на зброю та капітальне будівництво автобанів).
Практичний блок: Лабораторія історика-економіста:
Робота з першоджерелами: покроковий аналіз уривків антикризових програм європейських урядів, розбір агітаційних плакатів і карикатур епохи Великої депресії.
Аналіз статистичних даних: порівняння графіків росту безробіття та падіння промислового виробництва у різних країнах Європи у 1929–1933 роках.
