1. Отруєння грибами
Закінчилось літо — час відпочинку, але восени також можна приємно відпочити. Таким видом осіннього відпочинку є, наприклад, збирання грибів. Але чи безпечно для нас вживати дари лісу? Якщо збирати гриби, дотримуючи певних правил, то цей відпочинок може бути не лише приємним, а й корисним.
Під час збирання грибів треба вміти відрізняти отруйні гриби від їстівних. Особливо отруйними вважаються бліда поганка, мухомор, жовчний гриб, несправжні лисички й несправжні опеньки. Бліді поганки трохи схожі на печериці, але в блідої поганки нижня сторона шапки зеленувато-біла, а в печериць — рожева.
Мухомор легко впізнати за яскраво-червоною шапкою з білими плямами. Іноді зустрічаються мухомори із сірими шапками.
Жовчний гриб схожий на білий, але верхня частина його пенька вкрита малюнком у вигляді чорної або темно-сірої сітки, а м’якоть на зламі червоніє. Несправжні лисички схожі на лисички їстівні, але їхні шапки рівні, червонясто-жовтогарячі, а не світло-жовті, як у їстівних, і з надламаної шапки лисички виділяється білий сік.
Збираючи опеньки, уважно оглядайте їхні пеньки. У їстівних є кільце з плівки, а в несправжніх такої плівки немає й пластинки під шапкою зеленуваті.
Щоб не отруїтися грибами, будьте уважні під час збору грибів. Якщо знайдений гриб схожий на отруйний, якщо ви маєте сумніви щодо його їстівності, краще такий гриб не беріть. Дуже старі плодові тіла їстівних грибів також можуть бути отруйними.
Зморшки й деякі інші гриби перед уживанням необхідно двічі прокип’ятити, а воду після кожного кип’ятіння злити. Разом зі злитою водою видаляються отруйні речовини, які містяться в цих грибах.
Основні правила збирання й заготівлі грибів:
♦ збирайте в лісі та в лісопосадках тільки ті гриби, про які ви точно знаєте, що вони їстівні. Ніколи не беріть грибів, які мають біля землі бульбовидне потовщення, оточене оболонкою (як, наприклад, у блідої поганки або червоного мухомора), і не куштуйте їх;
♦ якщо ви збираєте в лісі шампіньйони, звертайте особливу увагу на колір пластинок. Ніколи не збирайте шампіньйони, які мають пластинки білого кольору. У справжніх, їстівних шампіньйонів пластинки швидко рожевіють, а потім темніють. У смертельно отруйної блідої поганки, яка схожа на шампіньйон, пластинки завжди білого кольору;
♦ не збирайте і не їжте свинушок — вони отруйні, бо викликають сильну алергізацію організму;
♦ якщо ви збираєте для засолу вовнянки, чорнушки, білянки, грузді, підгруздки та інші гриби, які містять молочний сік, то обов’язково перед засолом відваріть чи вимочіть їх, щоб видалити гіркі, подразнювальні шлунка речовини. Те ж саме слід робити з валуями та сироїжками, які мають їдкий і гіркий смак;
♦ збираючи зморшки, потрібно завжди пам’ятати про правила їх приготування: гриби спочатку кип’ятять у воді протягом 7–10 хвилин, а відвар обов’язково виливають. Тільки після такої обробки зморшки можна варити й смажити;
♦ ніколи не їжте гриби сирими, а також не збирайте перезрілі, ослизлі, зіпсовані гриби;
♦ не вірте розповсюдженій думці, що отруйні гриби викликають потемніння цибулинки чи срібних предметів, якщо їх опустити в посуд, де варяться гриби. Це хибне твердження.
♦ не збирайте гриби, навіть їстівні, у міських парках, скверах, дворах, а також уздовж автомобільних доріг і залізниць, де вони накопичують отруйні речовини;
♦ у день збору або не пізніше наступного ранку гриби слід піддати кулінарній обробці.
Після того, як ви назбирали грибочків, вам ще потрібно їх приготувати. Під час приготування грибів також потрібно дотримуватись певних правил:
♦ перше й головне правило — готуйте гриби в день їх збирання, бо потім у них утворюється трупна отрута;
♦ спочатку обріжте нижню частинку гриба, забруднену ґрунтом;
♦ потім ретельно промийте гриби;
♦ під час обробки кип’ятіть гриби 7–10 хвилин у воді, після чого відвар злийте, тоді гриби можна варити чи смажити;
♦ обов’язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, тим самим ви позбавитесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.
Не пригощайте грибами дітей, літніх людей і вагітних жінок!
Якщо вже сталося так, що ви якимось чином отруїлися, про це мають свідчити певні симптоми:
♦ нудота;
♦ блювання:
♦ біль у животі:
♦ посилене виділення;
♦ зниження артеріального тиску;
♦ судоми;
♦ мимовільне виділення;
♦ проноси;
♦ розвиваються симптоми серцево-судинної недостатності.
Перші симптоми такого отруєння проявляються через 2–4 години після прийому їжі.
Якщо є такі симптоми, то варто викликати «швидку», а до її приїзду потрібно діяти самим.
1. Промийте шлунок: випийте 5–6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; натисніть пальцями на корінь язика, щоб спричинити блювоту; прийміть активоване вугілля (1 пігулку на 10 кг маси тіла), коли промивні води стануть чистими.
2. Потім потрібно випити міцний чай, каву, злегка підсолену воду; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення стану.
3. Проведіть профілактику для тих, хто ще вживав гриби.
Забороняється:
Приймати ліки, вживати їжу, алкогольні напої, молоко, — це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику.
2. Отруєння рослинами та їх насінням
Діти виявляють велику цікавість до навколишньої природи, але через те, що в них ще немає достатніх знань про деякі особливості рослин, іноді зривають отруйні рослини або навіть їдять їхні плоди, кореневища тощо.
Найчастіше отруєння рослинами відбуваються улітку. Зустрічаються також випадки опіків шкіри, слизової очей, носа, рота в разі дотикання або потрапляння соку деяких рослин.
Збираючи лікарські рослини, варто не забувати й про отруйні. Їх так само, як і гриби, треба добре знати й не чіпати.
Найчастіше зустрічається білена чорна, дурман звичайний, беладона. Найрозповсюдженіша з них білена чорна. Брудно-білі пелюстки її квіток укриті мережею фіолетових жилок. Клейко-пухнате стебло білени має неприємний запах. Отруйна вся рослина.
У разі отруєння з’являються головний біль, прискорене серцебиття, утруднене дихання, сильне нервове збудження, розширюються зіниці, у роті відчувається сухість. Блекоту й інші отруйні рослини не слід брати в руки.
Коротка характеристика отруйних рослин
Віх отруйний. Схожий на городні рослини — петрушку, кріп та ін. Росте на вологих місцях, уздовж річок і озер, у чагарниках. Усі частини рослини отруйні.
Отруєння настає швидше, якщо поїсти кореневище. Особливістю цієї рослини є приємний запах, що виділяється під час розтирання будь-якої його частини, наявність товстого кореневища, розділеного поперечними перегородками на камери.
Ознаки отруєння з’являються дуже швидко, залежно від кількості з’їденої рослини. Перші ознаки отруєння: біль у животі, головний біль, запаморочення, слабкість, нудота, блювота, блідість, утруднене дихання. Надалі приєднуються судоми та втрата свідомості.
Рицина. Отруїтися можна, з’ївши насіння рослини, схоже на боби й квасолю. Плоди (насіння) розміщаються в трьохгніздних коробочках, приваблюють яскравим забарвленням. Важкі отруєння можливі від 2–3 насінин. Ознаки отруєння з’являються через 1–2 години: головний біль, почервоніння зіву, біль у глотці, зниження температури нижче норми, пульс частий і малий.
Білена чорна. Росте на пустирях, уздовж доріг, на занедбаних полях. Уся рослина вкрита м’якими, клейкими волосками, має специфічний неприємний запах. Отруєння найчастіше настає від насіння, яке діти приймають за мак.
Дурман звичайний. Дурман — рослина пустирів. Отруєння настає від з’їдених насінин і вдихання запаху квіток рослини. Цвіте із середини червня по вересень. Плід — коробочка кулястої форми, вкрита шипами. Дозріла коробочка відкривається чотирма стулками, усередині якої міститься брунькоподібне чорне насіння.
Ознаки отруєння біленою чорною, дурманом звичайним, беладоною однотипні: розширення зіниць із втратою реакції на світло, сухість слизових. Чим сильніше дитина розжовувала рослину, тим сильніше почервоніння слизових рота і зіва.
До цієї ж групи можна віднести паслін солодко-гіркий. Отруєння настає від з’їдених плодів рослини, що мають форму кулястих ягід чорного кольору солодкувато-гіркого смаку.
Борець (черевички). Росте скрізь: у лісі, ярах, на берегах річок, у парках. Усі частини рослини, особливо підземні, дуже отруйні. Отруєння найчастіше трапляються навесні від уживання бульб.
Ознаки отруєння: пронос, блювота, нудота, слабкість, що збільшується, порушення серцевої й дихальної діяльності, падіння артеріального тиску.
Болиголов крапчастий. Росте на луках, уздовж доріг, парканів. Отруїтися можна, якщо поїсти стебло. Під час розтирання цієї рослини руками, воно видає характерний мишачий запах. Отруєння схоже на отруєння нікотином. Симптоми — нудота, розширення зіниць, порушення ковтання, незначні судоми, птоз (параліч м’язів, що піднімають віка), свідомість ясна.
Черемиця зелена й звичайна. Викликає отруєння, подібне до отруєння від рослини борець.
Багно звичайне. Небезпечний під час цвітіння (травень-липень). У цей період наземні частини рослини виділяють речовини, які подразнюють центральну нервову систему; всмоктується через шкіру.
Вовче лико. Росте в змішаних хвойних тінистих лісах і на рівнинах. Цвіте у квітні й на початку травня. Плід — рясна яскраво-червона кістянка, розташована вздовж стебла. Найбільш отруйні кора і ягоди (плоди). Волога кора може спричинити опіки. З’їдені ягоди викликають печіння в роті, набряк слизової ротової порожнини й гортані. Може призвести до ядухи.
Борщівник. Бур’яниста рослина. Зустрічається на пустирях, біля доріг, на луках і узліссях. Отруєння й опіки виникають у разі дотикання до стебла, листя, потрапляння соку рослини на шкіру.
Жовтець їдкий. Багаторічна рослина. Містить отруйну речовину, що сильно подразнює шкіру й слизову. У разі дотикання спричиняє запалення шкіри з утворенням пухирів. Коли сік рослини потрапляє на шкіру, можуть виникнути виразки.
Вороняче око. Усі частини рослини отруйні, але отруєння найчастіше виникає від плодів (ягід), які діти приймають за чорницю, лохину.
Отруєння характеризується появою болю в животі, нудотою, блювотою, проносом. За відсутності допомоги можлива смерть у результаті ураження серцево-судинної системи.
Конвалія травнева. Розповсюджена багаторічна рослина. Має плід — яскраво-червону ягоду. Отруєння спричиняють з’їдені ягоди. При цьому виникає головний біль, шум у вухах, запаморочення, холодний піт, нудота, пронос, рідкий аритмічний пульс. Зіниці звужені, можливі судоми.
Бузина чорна. Чагарник або невелике деревце. Квітки білі, зібрані в щитковидне суцвіття, плоди чорно-фіолетового кольору, ягоди, м’якоть плоду темно-червона зі зморшкуватими кісточками. Чагарник зустрічається як дикорослий, так і декоративний. Отруйні ягоди. Виникає блювота, пронос; у важких випадках може спостерігатися картина, характерна отруєнню синильною кислотою.
Молочай лозний. Отруйним є молочний сік, що міститься у стеблі рослини. У разі потрапляння на шкіру або слизову рота, очей, носа виникає гострий запальний процес, на місці поразки з’являються почервоніння, пухирі. Якщо дитина пробувала їсти рослину, викликає блювота, пронос. У важких випадках настає ураження центральної нервової системи: судоми, порушення дихання, серцевої діяльності.
Домедична допомога
У разі потрапляння отрути всередину, потрібно викликати блювоту, промити шлунок водою або розчином марганцевокислого калію, дати активоване вугілля, сольове проносне, доправити потерпілого до стаціонару.
Коли уражені шкіра й слизові оболонки, їх слід обмити теплою водою, змазати спиртовим метиленовим розчином, нанести мазі, що містять анестезин і преднізолон, дати димедрол.
3. Профілактика харчових отруєнь
— Чим можна отруїтися?
— Що необхідно знати про продукти, щоб цього не сталося?
— У яких випадках, на вашу думку, продукти можуть спричинити отруєння?
Так, улітку, у спеку дуже швидко псуються майже всі продукти, особливо м’ясо-молочні (м’ясо, ковбаса, сир). У них із величезною швидкістю розмножуються небезпечні для людини мікроорганізми. Особлива ковбасна отрута може накопичуватися не тільки в ковбасі, але й у шинці, солоній свинині, м’ясних консервах, причому ці продукти найчастіше не мають поганого запаху й зберігають «свіжий» вигляд. Тому їх варто вживати, якщо ви впевнені у свіжості чи після гарячої обробки. Зберігати їх краще в темному прохолодному місці, тобто в холодильнику. Їжу треба вживати одразу ж після приготування, а перед наступним уживанням треба або сильно остудити, або прокип’ятити (прожарити, промити окропом, залежно від виду продукту).
І, звісно ж, посуд для їжі не повинен стати джерелом захворювань.
Пам’ятка «Як правильно вибрати продукти»
1. Зовнішній вигляд і цілісність упаковки.
2. Термін придатності.
3. Наявність харчових добавок. (У натуральних продуктах (соках, молоці та ін.) для зберігання використовують не хімічні добавки-консерванти, а метод пастеризації (швидке нагрівання до високих температур і швидке охолодження). У багатьох імпортних кондитерських виробах, напоях використано емульгатори, харчові барвники, ароматизувальні речовини, тому потрібно звертати увагу на букву Е з індексом, що означає види харчових добавок).
4. Повнота інформації.
4. Запобігання отруєнь консервами, кисломолочними та м’ясними продуктами
Щоб запобігти отруєнню вказаними продуктами, слід уникати вживання несвіжих продуктів і страв із них. Вони, як правило, мають непривабливий вигляд, колір, запах та ознаки гниття чи бродіння. Та інколи зіпсований продукт чи страва можуть зберігати звичайний для них вигляд і смак, проте вживати їх не можна. Тому на консервах, кисломолочних продуктах указують дату приготування і термін зберігання. І якщо цей термін прострочений, то вживати такий продукт не можна.
Деякі неякісні консерви можна визначити на основі зовнішнього вигляду банок. Якщо банка чи кришка здута (так звана «бомбажна»), значить уживати їх небезпечно.
5. Необхідність виконання правил підготовки продуктів до вживання
Здоров’я людини багато в чому залежить від правил приготування їжі. Щоб їжа не стала джерелом захворювань, її необхідно готувати зі свіжих продуктів і дотримуватись певних правил.
«Золоті правила» безпечного приготування їжі:
1. Віддавайте перевагу продуктам, які піддавали обробці: наприклад, купуйте пастеризоване молоко, а не сире.
2. Ретельно готуйте їжу: хвороботворні бактерії загинуть лише в тому випадку, якщо всі складові частини їжі будуть нагріті до температури не менше 70 °С.
3. Приготовлену їжу краще з’їсти відразу: її охолодження до кімнатної температури веде до розмноження мікробів — і чим довше очікування, тим більший ризик.
4. Зберігання їжі вимагає уваги: або вона повинна залишатися гарячою — вище 60 °С, або зберігатися за температури 10 °С і нижче; їжу для дітей зберігати взагалі не рекомендують; не слід ставити в холодильник велику кількість гарячої їжі, оскільки вона не встигне достатньо швидко охолонути.
5. Перед уживанням їжу, що зберігалась протягом певного часу, треба знову підігріти до температури не нижче 70 °С.
6. Не допускайте контакту між сирою їжею і приготованою: зараження може настати як унаслідок прямого доторкання, наприклад, коли сира куряча тушка лежить поруч із приготованою до столу птицею, так і опосередковано, зокрема, через ніж, яким спочатку різали сире м’ясо, а потім — варене.
7. Мийте руки: їх треба ретельно вимити перед приготуванням їжі і після кожної перерви; крім того, руки треба вимити, коли ви переходите від приготування одного виду їжі до іншого, наприклад, від риби до м’яса; джерелами інфекції можуть бути домашні тварини.
8. Кухонні поверхні слід утримувати в абсолютній чистоті: не можна забути про жодну плямку, яка може стати джерелом бактерій; одяг, у якому ви готували їжу, треба регулярно міняти і піддавати кип’ятінню перед повторним використанням.
9. Захищайте їжу від комах, гризунів та інших тварин: кращий захист для їжі — закриті контейнери.
10. Велике значення для запобігання харчових отруєнь має чиста вода: якщо виникає сумнів у її якості, то воду краще прокип’ятити перед тим, як додати у страву чи приготувати лід.
6. Харчове отруєння, харчова токсикоінфекція й інтоксикація
Харчове отруєння — це гостре захворювання, що виникає в результаті вживання харчових продуктів, які містять отруйні речовини. Виникнення харчового отруєння може бути пов’язане зі споживанням продуктів, отруйних за своєю природою (гриби, ягоди, деякі види риб, горіхи та ін.) або забруднених бактеріальними засобами, токсинами, солями важких металів тощо.
Харчова токсикоінфекція й харчова інтоксикація — гострі захворювання, що виникають у результаті вживання їжі, зараженої певними видами мікроорганізмів, або тієї, що містить продукти їх життєдіяльності, токсини. Збудники палички сальмонели, ботулізму добре розмножуються в м’ясних і рибних консервах, м’ясних і молочних продуктах. Харчове отруєння розвивається протягом 4–18 годин після прийому їжі. Особливістю є одночасне ураження групи людей, що споживали ту саму їжу.
Ознаки. У разі харчового отруєння спостерігається втрата апетиту, поява нудоти, блювоти, болі в шлунку, проносу, підвищеної температури тіла, головного болю, різкої слабкості, розладу сну, а у важких випадках — втрата свідомості. Отруєння блідою поганкою характеризується судомами литконожних м’язів, посинінням пальців, носа, затримкою сечі, падінням серцевої діяльності. Особливостями отруєння червоними мухоморами є рясне потовиділення, слино- і сльозотеча, розширення зіниць і галюцинації.
У разі харчової токсикоінфекції й інтоксикації спостерігається загальне погане самопочуття, вага в шлунку, нудота, блювота, пронос, болі в животі, озноб, підвищення температури тіла до 38–39 °С.
7. Ознаки харчового отруєння
Отрута, яка потрапила з їжею, негативно діє на внутрішні органи людини.
За ураження шлунку і кишок виникають болі в животі, пронос, нудота, блювота, сухість у роті.
Дія токсину на головний мозок викликає незвичайну поведінку — агресивну або, навпаки, пригнічену, головний біль, сонливість або збудження. іноді змінюється хода — людина хитається; в особливо важких випадках можемо спостерігати судому, знепритомнення, симптоми ураження серцево-судинної системи: серцебиття, уповільнення пульсу, аритмію, низький артеріальний тиск.
Ця картина доповнюється остудою, задишкою або уповільненням дихання.
8. Перша допомога та самодопомога в разі харчових отруєнь
За будь-якої підозри на отруєння необхідно терміново викликати лікаря або доправити постраждалого до найближчої лікувальної установи. Оскільки в разі отруєнь важливо надати необхідну допомогу до приходу лікаря, бо кожна згаяна хвилина може коштувати життя, насамперед треба визначити характер отрути: розпитати постраждалого або близьких йому людей, визначити за залишками отрути, за запахом із рота (алкоголь, ефір, оцет) та ін. Перша допомога в разі будь-якого отруєння полягає в якнайшвидшому видаленні токсину з організму, у його знешкодженні за неможливості видалення, а потім в усуненні хворобливих явищ, які токсин викликав у організмі.
У разі потрапляння токсину в організм з їжею необхідно викликати блювоту. Блювоту не можна викликати, якщо постраждалий знаходиться в напівнепритомному або в непритомному стані, а також за різкого порушення кровообігу. Найбільш простий спосіб викликати блювоту — ввести пальці глибоко в рот. Щоб видалити токсин зі шлунку, дають випити велику кількість (5–8 склянок) теплої (30–35 °С) води, а потім знову викликають блювоту. Таке промивання шлунку можна повторити кілька разів. Якщо отрута відома, шлунок промивають чистою водою або розчином речовин, які нейтралізують отруту, наприклад, марганцевокислим калієм. Після промивання шлунку дають проносне в поєднанні з активованим вугіллям або карболеном. Викликають лікаря.
Якщо отруєння призвело до послаблення дихання, то слід застосовувати штучне дихання.
Пам’ятка «Перша допомога в разі харчового отруєння»
1. Промийте потерпілому шлунок, дайте йому випити близько 1 літра теплої підсоленої води чи слабкого розчину марганцево-кислого калію (усього буде потрібно до 10–15 літрів води).
2. Викличте блювоту шляхом натиснення на корінь язика.
3. Дайте постраждалому 4–5 таблеток активованого вугілля.
4. Напоїть міцним чаєм.
5. Збережіть залишки їжі, промивні води для подальшого лабораторного дослідження.
6. Якщо в потерпілого порушено дихання, негайно починайте робити штучне дихання.
7. Перевірте пульс. За відсутності пульсу починайте масаж серця.
8. Укладіть потерпілого в таке положення, що дозволить йому вільно дихати й попередить можливе виникнення приступів ядухи або вдихання блювотних мас.
