1 серпня 1914 р. розпочалася Перша світова війна, яку сучасники назвали Великою війною. До неї світ наближався поступово. Міжнародні відносини наприкінці ХІХ - початку XX ст. визначалися двома тенденціями: з одного боку, зростала співпраця країн з метою ефективного використання світових ресурсів; з іншого — відбувалася подальша відокремленість кожної з них задля задоволення власних потреб. Серед українського населення західноукраїнських земель також не було єдності у ставленні до війни.
З серпня 1914 р. українські політичні партії Галичини утворили у Львові міжпартійне об’єднання — Головну українську раду (ГУР). її очолив відомий діяч українського національного руху Кость Левицький. У «Маніфесті» ГУР заявила про підтримку Австро-Угорщини, вважаючи, що державний устрій цієї країни давав кращі можливості, ніж Росії на здобуття українцями автономії.
