Прикладка - це означення, виражене іменником, що стоїть у тому самому числі та відмінку, що й означуване слово. Наприклад: річка Конка, хлопець-спорстмен, мати-героїня. газета "Спорт",
Прикладка вказує на ознаку предмета й водночас дає іншу назву означуваному слову.
З двох іменників - загальної і власної назви - прикладкою є власна назва. Наприклад: озеро Тельбін, універмаг "Україна". Виняток становлять імена людей: вони відіграють роль означуваного слова, а загальні назви при них - прикладки. Наприклад: професор Пономарів, учениця Світлана.
За своїм значенням прикладка конкретніша, аніж означуване слово. Наприклад: гора Еверест - гір багато, а прикладкою Еверест ми конретизуємо означуване слово (яка ж саме гора).
Прикладка стоїть у тому самому відмінку, що й означуване слово. Наприклад: місто Київ у місті Києві, інженер Савенко - інженером Савенком.
