Артикуляція звуку [С`]:
-розтягнути губи у посмішку трохи більше , ніж при вимовлянні твердого звука [С], і показати зуби.
-широкий кінчик язика залишати за нижніми зубами ( як при вимовлянні твердого звука [С] )
-спинку язика напружити і трохи підняти вгору до піднебіння
-видихнути повітря , промовляючи звук [С] , при цьому, завдяки вищьому підняттю язика, буде чутно м`який звук [С`].
Порушення вимови свистячих звукків:
Сигматизм – вади вимови звуків с, с`, з, з`, ц, ц`
• міжзубний сигматизм, коли кінчик язика просувається між верхніми та нижніми різцями;
• губно-зубний сигматизм, коли нижня губа піднімається до верхніх різців і утворюється звук подібний до ф, в;
• призубний сигматизм, коли кінчик язика упирається верхні та нижні різці, і заважає струменю повітря пройти вільно крізь зубну щілину;
• боковий сигматизм, коли кінчик язика упирається в альвеоли, а струмінь повітря проходить між кутніми зубами та боковими краями язика;
• носовий сигматизм, коли корінь язика піднімається до м'якого піднебіння, яке опускається та утворює прохід для повітряного струменя, що видихається через ніс;
Парасигматизм – заміна звуків с, с', з, з', ц, ц' іншими звуками
• заміна свистячих звуків звуками ш, ж (сумка – “шумка”, зима – “жима”);
• заміна свистячих звуків звуками т, д (собака – “тобака”, зуби – “дуби”)
