Сьогодні рівно 365 днів війни, 365 днів незламності, 365 днів болю, 365 днів сліз, 365 днів втрат, 365 днів віри, надії.
5:10 ранку 24 лютого 2022 року війська Росії завдали перших ударів по місту та околицях Василькова на Київщині. Зокрема, по аеродрому. У місто зайшли російські ДРГ і вже 26 лютого вночі бої точились на вулиці Декабристів. На ранок — російських десантників розбили, але Васильків та околиці продовжували обстрілювати. Хотіли висадити 10 тисяч десантників і взяти в кільце Київ.
Ворог намагається атакувати ТЕЦ-6 у районі Троєщини. ЗСУ дають бій. У Василькові продовжується опір — саме туди намагаються висадити ворожий десант. https://www.youtube.com/watch?v=WcXKVkwj7uk
Тепер ми знаєм, що таке війна,
Де волю відбирають у народу.
ЇЇ ми не чекали, а вона
Підступна так прийшла до нас із Сходу…
Свідомість застилає чорний дим
А на вустах – то вірші, то прокльони.
Як це незвично – воювати з тим,
Із ким немає лінії кордону.
Коли у нас закінчиться війна –
Я зможу святкувати Перемогу.
А поки-що, солона йде сльоза
З очей моїх і ллється на дорогу.
Нехай тоді оркестри грають Гімн,
А голуби злітають в чисте небо,
І мир несуть у синню голубінь,
Стяг майорить, звучить пташиний щебет.
Коли у нас закінчиться війна,
Я перед Богом впаду на коліна,
І за синів молитимусь – сповна
Пізнало горя їхнє покоління.
