Презентація «Модель і структура козацької держави: територія, устрій, військо, судочинство та зміна еліт» — це чітко структурована, аналітична та візуально багата розробка. Вона присвячена унікальному феномену української історії — формуванню Української козацької держави (Війська Запорозького / Гетьманщини), що народилася у вогні Козацької революції 1648 року, та кардинальній трансформації всього соціуму й системи управління.
Ключові теми та зміст презентації
Територіально-адміністративний устрій: кордони та земельні межі держави за Зборівським договором 1649 року (три воєводства: Київське, Чернігівське, Брацлавське). Унікальний військовий поділ: скасування польських воєводств та насадження полково-сотенного устрою (поділ на полки та сотні, які одночасно були і військовими, і цивільними адміністративними одиницями). Столиця держави — Чигирин.
Модель та інститути влади: республіканська форма правління з елементами воєнної диктатури гетьмана.
Генеральна (Військова) рада — найвищий законодавчий орган (збори всього козацтва).
Старшинська рада — орган магнатсько-олігархічного типу, що перебрав на себе реальне управління.
Гетман — глава держави, головнокомандувач армії, вища судова та виконавча влада.
Генеральна старшина — уряд козацької держави (писар, обозний, судді, осавули, хорунжий, бунчужний).
Судочинство козацької держави: демонтаж польської станової судової системи. Створення нової триступеневої структури виборних судів: Сотенний суд → Полковий суд → Генеральний військовий суд (на чолі з генеральними суддями та гетьманом). Діюче право — норми «Руської Правди», Литовських статутів та козацького звичаєвого права.
Військова організація: регулярне козацьке військо, побудоване на засадах жорсткої дисципліни, уніфікації озброєння та високої мобільності. Структура армії: піхота (основа війська), кіннота, артилерія. Феномен козацького табору з возів.
Зміна політичної еліти: один із найважливіших соціальних зламів епохи. Витіснення, знищення або еміграція старої польсько-католицької та руської шляхти. Прихід до влади нової козацької еліти (козацької старшини), яка перебрала на себе функції управління, володіння великими земельними маєтками (рангові маєтності) та формування нової української аристократії.
Соціальна структура всередині козацтва: розшарування козацького стану на угруповання — заможна верхівка (знатне військове товариство, старшина), середня ланка (козаки-землевласники, реєстровці) та біднота (рядові козаки, «голота», випищики), що згодом стало причиною внутрішніх конфліктів доби Руїни.
