Презентація «Люблінська унія 1569 р. Устрій Речі Посполитої та шляхетська демократія» — це чітко структурована, політично вивірена та візуально багата розробка. Вона присвячена створенню однієї з найбільших федеративних держав ранньомодерної Європи та унікальному правовому експерименту, де шляхта перетворила короля на виборного чиновника, а релігійний мир було закріплено на рівні закону [INDEX].
Ключові теми та зміст презентації
Доленосний 1569 рік і Люблінська унія: причини та передумови об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського. Перебіг Люблінського сейму, позиції сторін та перехід українських земель під владу Польської корони.
Устрій Речі Посполитої: поділ повноважень у новоствореній федерації. Що було спільним (монарх, Сейм, монета, зовнішня політика), а що залишалося окремим (армія, закони, скарбниця, уряд, офіційна мова) [INDEX].
Договірний характер королівської влади: унікальний статус короля у системі «шляхетської демократії». Процедура Viritim (вибори короля всією шляхтою на полі під Варшавою). Король як найманий голова держави, позбавлений права передавати трон у спадок.
Перші безкоролів’я як школа самоврядування: що відбувалося в країні після смерті останнього з Ягеллонів — Сигізмунда ІІ Августа (1572 р.). Створення тимчасових місцевих судів («каптурових») та шляхетських конфедерацій як доказ зрілості громадянського суспільства.
«Генріхові артикули» (1573 р.): перша конституція Речі Посполитої, яку підписав перший виборний король Генріх Валуа. Офіційне обмеження влади монарха: регулярне скликання Сейму, право шляхти на збройний опір (рокош) у разі порушення королем її прав.
Акт Варшавської конфедерації (1573 р.): світовий шедевр віротерпимості. Законодавче гарантування рівних прав для католиків та дисидентів (православних і протестантів), що врятувало Річ Посполиту від жахів релігійних вієн, які тоді палахкотіли у Франції та Німеччині.
