Презентація «Китай у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.: від маоїзму та трагедій тоталітаризму до глобальної наддержави» — це капітальна, політично вивірена та історично точна розробка з курсу Всесвітньої історії для 11 класу (рівень стандарту та профільний). Матеріал наочно, без застарілих ідеологічних міфів, розкриває перед аудиторією суперечливий шлях КНР, розмежовуючи криваві соціальні експерименти Мао Цзедуна від прагматичних ринкових реформ Ден Сяопіна та сучасної неоімперської геостратегії Пекіна.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Проголошення КНР та формування маоїзму:
Завершення громадянської війни в Китаї та проголошення Китайської Народної Республіки (КНР) 1 жовтня 1949 року. Евакуація уряду Чан Кайші на Тайвань (Республіка Китай).
Формування тоталітарного режиму та всеохопного культу особи Мао Цзедуна. Ідеологія маоїзму як радикальна адаптація марксизму-ленінізму до селянської країни.
Трагічні соціальні експерименти Мао:
«Великий стрибок» (1958–1960 рр.): спроба надприскореної індустріалізації через насильницьке створення «народних комун», мілітаризацію праці та абсурдну виплавку сталі у кустарних подвірних печах.
Великий китайський голод (1959–1961 рр.): наслідки «Великого стрибка», колективізації та безглуздих кампаній (зокрема, знищення горобців). Жахлива гуманітарна катастрофа, що забрала, за різними оцінками, від 15 до 45 мільйонів людських життів.
«Велика пролетарська культурна революція» (1966–1976 рр.): внутрішньопартійна чистка Мао за допомогою загонів радикальної молоді — хунвейбінів («червоних охоронців») та цаофанів. Масовий терор проти інтелігенції, руйнація культурної спадщини та закриття університетів.
Трансформаційні процеси: курс Ден Сяопіна:
Прихід до влади прагматиків після смерті Мао (1976 р.). Початок політики «реформ і відкритості» під керівництвом Ден Сяопіна (1978 р.).
Реалізація програми «чотирьох модернізацій» (сільське господарство, промисловість, оборона, наука). Формування моделі «соціалізму з китайською специфікою»: розпуск комун, легалізація приватного підприємництва, створення Спеціальних економічних зон (Шеньчжень) та залучення іноземних інвестицій.
Межі лібералізації: жорстоке придушення студентських протестів на площі Тяньаньмень у 1989 році — збереження монополії Компартії на владу при впровадженні дикого капіталізму в економіку.
Китай на зламі ХХ–ХХІ століть та сучасна геостратегія:
Перетворення КНР на «фабрику світу», стрімке зростання ВВП та вихід на позицію другої економіки планети. Повернення Гонконгу (1997 р.) та Макао (1999 р.).
Сучасна неоімперська доктрина Сі Цзіньпіна: реалізація концепції «Китайської мрії» та глобальної інфраструктурної ініціативи «Один пояс, один шлях» для поширення економічного й політичного впливу у світі.
Посилення військово-морського потенціалу, наростання напруги навколо питання Тайваню, тотальний цифровий контроль над власним населенням (система соціального кредиту) та репресії проти уйгурів у Сіньцзяні.
