Презентація «Культура, пропаганда та битва ідентичностей в УРСР доби "застою" (середина 1960-х — середина 1980-х рр.)» — це капітальна, методично вивірена та соціокультурно орієнтована розробка з курсу Історії України для 11 класу (рівень стандарту та профільний). Матеріал наочно, без радянських міфів та ідеологічних догм, розкриває феномен українського культурного опору тоталітаризму, анатомію радянської пропаганди та глибинний розкол між імперською та національною свідомістю громадян.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Особливості розвитку культури в лещатах неосталінізму:
Культурний ландшафт УРСР в умовах посилення цензури, ідеологічного тиску та нової хвилі русифікації. Перетворення офіційного мистецтва на ретранслятор партійних догм соцреалізму.
Українське поетичне кіно — унікальний світовий художній феномен та вершина національного кінематографа. Глибокий аналіз знакових стрічок: «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова (акція протесту 1965 року), «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка, творчість Івана Миколайчука та Леоніда Бикова. Боротьба режиму проти «поетичного кіно» через його занадто яскраву національну автентичність і відхід від радянських канонів.
Український спорт як інструмент великої геополітики:
Феноменальні досягнення українських спортсменів у лавах радянських збірних на Олімпійських іграх та чемпіонатах світу (Олег Блохін, Сергій Бубка, Валерій Борзов).
Використання спортивних тріумфів державною пропагандою для демонстрації «переваг соціалістичного способу життя». Роль київського «Динамо» під керівництвом Валерія Лобановського як неофіційного символу України на міжнародній арені.
Особливості державної пропаганди та конструювання ворогів:
Анатомія радянських ідеологічних концептів: насадження штучної спільноти «радянський народ» та ідеального образу «радянської людини» (homo sovieticus), повністю відданої партії, русифікованої та позбавленої національного коріння.
Образи «ворогів» у пропагандистських медіа: цькування «українських буржуазних націоналістів» (дисидентів), «безрідних космополітів», «агентів західного імперіалізму», «релігійних фанатиків» та «тунеядців».
Суспільно-політичні настрої населення України:
Атмосфера подвійної моралі та «кухонного дисидентства». Повсюдне падіння віри в побудову комунізму, зростання скепсису та іронії щодо партійних лідерів (брежнєвські анекдоти).
Трансформація суспільства: адаптація до хронічного дефіциту, поширення пасивного конформізму («говорити одне, думати інше, робити третє»), але водночас — приховане накопичення потенціалу для майбутнього національного вибуху.
Битва ідентичностей: Радянська/імперська vs Українська національна:
Маркери радянсько-імперської ідентичності: відчуття приналежності до великої «ядерної супердержави», провідна роль російської мови та культури, сприйняття Москви як єдиного центру ухвалення рішень.
Обереги української національної ідентичності: таємне або легальне збереження історичної пам'яті, українського слова, розвиток підпільного «самвидаву», діяльність правозахисників (УГГ), які зберегли ідею державної самостійності в найнайважчі роки тоталітарного застою.
