Здавна людей приваблювали небо та зорі, вони мріяли опинитися з-поміж них. І до певного часу такі мандри вважалися привілеєм богів.
1687 року теоретичне обґрунтування космічних мандрівок було закладено в наукових працях Ісаака Ньютона.
Відтоді мрії здавалися більш реальними. У своїх романах «Із Землі на Місяць» та «Навколо Місяця» дуже реалістично свої мрії описав французький фантаст Жуль Верн



