Казка про те, як хлопчик опинився в акваріумі серед рибок
Жив-був хлопчик на ім'яМаксимко, який понад усе на світі любив спостерігати за своїм великим акваріумом. Там, середзелених водоростей та кольорових камінців, плавали золоті рибки, поважні скалярії та маленькі спритні неонои. Максимко часто притискав ніс до холодного скла і мріяв: "Якби ж я мігхоч на хвилинку стати таким самим маленьким і поплавати разом із ними!"
Одного вечора, коли сонце вже сідало, а кімнату заповнило м'яке блакитне сяйво акваріумної лампи, Максимко помітив на дні нову надзвичайно красиву мушлю. Вона виблискувала всіма кольорами веселки. Хлопчик простягнув руку, щоб торкнутися води, аж раптом відчув дивне лоскотання у всьому тілі. Кімната почала стрімко рости, стеля піднялася кудись у хмари, а звук телевізора перетворився на глухе булькання.
Мить — і Максимко відчув, що він не стоїть на підлозі, а плавно гойдається у теплій воді. Озирнувшись, він не повірив своїм очам: замість кімнати навколо височіли велетенські зелені ліси водоростей, що тяглися до самої "поверхні-неба". Поруч пропливла золота рибка, яка тепер здавалася більшою за автобус. Її луска сяяла, наче справжнє золото, а величезне око з цікавістю розглядало непроханого гостя.
Ти хто такий? — почулося тихе булькання. Максимко здивувався, але зрозумів, що рибка розмовляє з ним.
— Я Максимко... я просто хотів подивитися ближче...
— Ну що ж, Максе, ласкаво просимо до Акваріумії! — промовила рибка, махнувши пишним хвостом. — Тримайся за мій плавець, я покажу тобі наш світ.
Вони разом пропливали повз замок із пісковику, який раніше здавався іграшковим, а тепер був справжньою величною фортецею. Усередині жили мовчазні сомики-чистильники, які старанно полірували стіни. Вони пропливли крізь тунель із бульбашок, що піднімалися від компресора — це було схоже на політ крізь нескінченний салют. Рибки розповіли йому, що найбільше вони люблять, коли в акваріумі чиста вода і коли Максимко не забуває вчасно давати їм корм.
Знаєш, — шепнув неоновий малюк, пропливаючи повз вухо хлопчика, — ми завжди бачимо твою посмішку крізь те скло. Ти наш найкращий велетень-охоронець.
Максимко відчув неймовірну радість. Він зрозумів, що його маленький світ за склом — це цілий всесвіт, сповнений таємниць і пригод. Але раптом мушля на дні знову яскраво спалахнула. Світло засліпило очі, і хлопчик відчув, як вода зникає, а тіло стає важким.
Він розплющив очі й побачив, що сидить на стільці перед акваріумом. У кімнаті було тихо. Рибки, як і раніше, спокійно кружляли за склом. Максимко посміхнувся і легенько постукав пальцем по стінці. Золота рибка підпливла ближче і, як йому здалося, хитро підморгнула одним оком. Відтоді хлопчик знав: дружба не має кордонів, навіть якщо вони зроблені з товстого скла.
Дати відповіді на запитання
Хто головний герой казки?
Де відбуваються події казки?
З ким познайомився герой казки? В яку подорож він відправився?
За що похвалили рибки хлопчика?
Чи сподобалась тобі казка?
Творче завдання: намалювати нових друзів Максимки
