Презентація «Етнічні та релігійні групи. Становище православної церкви та її духовенства за доби Руїни» — це детально структурована, аналітична та візуально багата розробка. Вона присвячена одному з найдраматичніших періодів духовного життя України (друга половина XVII ст.), коли політичний розкол Гетьманщини по Дніпру призвів до глибокої кризи всередині православної церкви, втрати її незалежності та зміни етнорелігійної карти українських земель.
🗺️ Ключові теми та зміст презентації
Етнічні та релігійні трансформації доби Руїни: як громадянська війна та іноземні навали змінили населення України. Спустошення Правобережжя (згін населення на Лівобережжя), міграційні хвилі. Становище нацменшин (євреїв, поляків, вірмен) в умовах постійних воєнних дій. Взаємодія з мусульманським світом через козацько-кримські альянси.
Православна церква як заложниця політичного розколу: як поділ Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну за Андрусівським перемир'ям (1667 р.) розірвав єдине тіло Київської митрополії. Наявність кількох претендентів на митрополичий престол, підтримуваних різними гетьманськими угрупованнями та іноземними державами (Польщею та Московією).
Посягання Москви та підпорядкування Київської митрополії (1685–1686 рр.):
Поступовий тиск царського уряду на духовну незалежність Києва.
Нелегальне висвячення московським патріархом київського митрополита Гедеона (Святополка-Четвертинського) у 1685 році без згоди Константинополя.
1686 рік — Синодальний акт: передача Київської митрополії під зверхність Московського патріархату за хабар («соболі та золото») від престолу. Початок багатовікового процесу русифікації української церкви та обмеження її автономних прав.
Становище церкви на Правобережжі та Західній Україні: наступ Контрреформації та католицизму на землях, що залишилися під владою Речі Посполитої. Повернення єзуїтів, ліквідація православних єпархій. Офіційний перехід Перемишльської (1692 р.) та Львівської (1700 р.) єпархій до греко-католицької (унійної) церкви, яка стає головною захисницею української ідентичності на Заході.
Духовенство як культурна та політична еліта: роль українських церковних інтелектуалів (Іоаникія Ґалятовського, Лазаря Барановича, Інокентія Ґізеля) у збереженні освіти та літописання в часи хаосу. Києво-Могилянська колегія як єдиний стабільний осередок науки.
