Нам, звичайно, не раз доводилося бачити, як після дощу в сонячний день на небі виникає різноколірна смуга - веселка. А якщо ви спостережливі, то могли бачити такі веселкові кольори не тільки на небі. Подивіться, наприклад, на водяний фонтан, освітлений Сонцем, і ви побачите, як веселка, подібна до небесної, грає у краплях води. Те, що сонячне світло складається з кольорових променів, установив Ісаак Ньютон. Удосконалюючи телескопи, він звернув увагу, що зображення об’єктів, яке дає об’єктив, по краях забарвлене.
У 1754 р. Ньютон виконав геніально простий дослід. Він пропустив сонячне (біле) світло через маленький отвір у віконниці в затемнену кімнату, а на шляху променя помістив скляну призму (мал. 151). Призма заломила сонячні промені й спрямувала їх на стінку, на якій з’явилася багатоколірна смуга.
Цю багатоколірну смугу розкладеного білого світла Ньютон назвав спектром (лат. spectrum - «видимий»).
