4 клас. Українська мова за підручником Пономарьової с. 41 - 42
Продовжуємо працювати з іменниками: вчимося визначати їхню початкову форму. Дізнаємось, чим пишаються угорці: автобуси-амфібії, кубик Рубіка, музей червоного перцю.
Але і в нас є цікаві загадкові місця! В урок вставлена легенда про озеро Світязь (аудіо) за Міцкевичем.
Переказ
Там, де тепер озеро, гомоніло колись пишне місто, владарював у якому Туган. Далекі і непевні були ті часи, частими були побоїща і набіги. І ось — прокотилася нова тривога. На землі сусіда — князя Мендога—рушило чуже військо. Просить Мендог допомоги у славного Тугана, і князь, вірний бойовій присязі, зібравши хоробрих воїнів, вирушає в далеку дорогу. Та вже за ворітьми князя спиняє думка, що залишає рідне місто без охорони. Сумний повертається він додому й оповідає про свою тривогу дочці. Дівчина заспокоює батька: вона бачила дивний сон, у якому з’явився їй ангел і пообіцяв надійну оборону місту. Послухався батько дочки.
...Опустилася темна ніч на спорожніле місто, і під її покровом ворог підступив до міських мурів. Гримить таран, завалюються брами. Охоплені жахом, жителі кидаються до князівського замку. У відчаї звертає благальний погляд до Неба княжна: - Як оминути люту кару? Нас убережи від неї! Громовицею вразь із превисокої хмари, чи сховай під землею!
По сих словесах кинула княжна на землю свій перстень. Місто провалилося під землю і стала кругом вода, а посередині утворився острів.
Купавами зійшла на ньому невинна дівоча врода. Чужі ратники, розпалившись у січі, заходились прикрашати отим квітом ратні обладунки. Та всяк, хто сягав у воду за чудесними квітами, умирав, убитий жахливим недугом.
Ворог не зміг поглумитися над дівочою красою – вона щоразу являє себе світові у вигляді білих лілей.
