Самчиківський розпис або самчиківка – вид українського декоративно-ужиткового мистецтва. Переважно сюжетний, виконується великим зубчастим малюнком, схожим на гобеленовий.
Самчиківський розпис зародився у селі Самчики наприкінці 19 –
початку 20 століття
та поширився південно-східною Волинню,
на межі з Поділлям. Саме тут виник звичай розписувати хати яскравими візерунками, що вважались оберегами та виконували своєрідну «сигнальну» функцію: дівчата на виданні розмальовували самчиківкою стіни власного будинку.
