У творі Наталії Дев’ятко «Стара яблуня» страх не є головним мотивом, але він тонко вплетений у «анатомію» переживань головної героїні, Марічки. Його можна розкласти на кілька психологічних складників. Страх у творі — це не жах, а екзистенційна тривога дитини, яка вперше пізнає плинність часу.


















