! В а ж л и в о
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Презентація збірки " Поетична скарбничка"

Опис документу:
Творчість - це моє життя, а педагогіка - життя моєї творчості. НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ - ЦЕ ІСКРИНКА, З ЯКОЮ В СВІТ НАУКИ ВИРУШАЄМ. А Я - НАРОДУ НАШОГО ЧАСТИНКА. ПОСІЮ ЗЕРНА - ЗІЙДУТЬ УРОЖАЄМ. © Галина Брич

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗОШ І-ІІІст.№5 м. Дрогобича БРИЧ ГАЛИНИ МИКОЛАЇВНИ
Слайд № 1

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСВІДУ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗОШ І-ІІІст.№5 м. Дрогобича БРИЧ ГАЛИНИ МИКОЛАЇВНИ

ТВОРЧІСТЬ- ТО МОЄ ЖИТТЯ, А ПЕДАГОГІКА- ЖИТТЯ МОЄЇ ТВОРЧОСТІ Народна творчість-це іскринка, З якою в світ науки вирушаєм. А я - народу нашого частин...
Слайд № 2

ТВОРЧІСТЬ- ТО МОЄ ЖИТТЯ, А ПЕДАГОГІКА- ЖИТТЯ МОЄЇ ТВОРЧОСТІ Народна творчість-це іскринка, З якою в світ науки вирушаєм. А я - народу нашого частинка. Посію зерна - зійдуть урожаєм. Г. Брич

ПОЕТИЧНА СКАРБНИЧКА ГАЛИНА БРИЧ
Слайд № 3

ПОЕТИЧНА СКАРБНИЧКА ГАЛИНА БРИЧ

А мова-жіночого роду. Мова мого народу- Чарівна дівоча врода, Вражаюча насолода, Витончена, яскрава, Горда і величава, Ніжна, м’яка, співуча, Волел...
Слайд № 4

А мова-жіночого роду. Мова мого народу- Чарівна дівоча врода, Вражаюча насолода, Витончена, яскрава, Горда і величава, Ніжна, м’яка, співуча, Волелюбна, живуча, Виспівана піснями, Виплакана сльозами. Виплекана в колисці В калиновім намисті, Барвінковім віночку, У вишневім садочку, На ромашковім полі, На пшеничнім роздоллі. Соловейком леліяна, Зерном-перлом засіяна, Сонечком зацілована, Бурями загартована, Поетами віршована Мова, Богом дарована. © Галина Брич М О В А М О Г О Н А Р О Д У

Літо. Сонце. Закарпаття. Друзі. Озеро. Багаття. Сміх. Намети. Шашлики. Вечір. Пісня. Ніч. Зірки. Відпочинок. Сон. Світанок. Обрій. Промінь. Сонце. ...
Слайд № 5

Літо. Сонце. Закарпаття. Друзі. Озеро. Багаття. Сміх. Намети. Шашлики. Вечір. Пісня. Ніч. Зірки. Відпочинок. Сон. Світанок. Обрій. Промінь. Сонце. Ранок. Водограй. Трава. Роса. Квіти. Аромат. Краса. Риболовля. Короп. Юшка. Анекдоти. Сіль. Петрушка. Спостереження. Село. Виноградник. Джерело. Краєвиди. Мить. Світлини. Гори. Ріки. Низовини. Неповторність. Край. Перлина. Закарпаття! Україна! © ГАЛИНА БРИЧ закарпаття

А небо голубе, блакитне, ніжне, лазурове, Веселе, світле, чисте і прозоре- Світанкове; Грайливе, тепле, лагідне, мінливе, променеве, Безмежне і без...
Слайд № 6

А небо голубе, блакитне, ніжне, лазурове, Веселе, світле, чисте і прозоре- Світанкове; Грайливе, тепле, лагідне, мінливе, променеве, Безмежне і бездонне, величне , волошкове- Полудневе; Задумано - замріяне, утомлене, багрово-пурпурове, Лілово-помаранчеве, магічне, загадкове- Вечорове; Зоряно-місячне, чарівне, таємниче, негучне, Сонливо-гіпнотичне, казкове, чуть лячне- Нічне; Сльозливе, мерехтливе, бурхливе, гуркотливе, громове, Шумливе, вередливе, яскраво-блискавичне- Грозове; Розпачливе, трагічне, стальне, сполохане, вогненне, Засмучене і скривджене, кроваве і розбурхане- Воєнне; Спокійне, романтичне, безжурне і блаженне, сумирне, Безхмарне, безгомінне, яскраво-веселкове- Мирне. © Галина Брич Н Е Б О

Чистий, вмитий весняними росами, ранок Казковий. Цілований сонцем, замаєний лозами і увесь Бузковий. Цвіт бузку барвистий, запахущий, пречудовий, Р...
Слайд № 7

Чистий, вмитий весняними росами, ранок Казковий. Цілований сонцем, замаєний лозами і увесь Бузковий. Цвіт бузку барвистий, запахущий, пречудовий, Різнокольоровий: Магічний, таємничий, оригінальний, загадковий- Ліловий, Ніжний, романтичний, тепло-квітневий- Рожевий, Елегантний, благородний, стійкий, непохитний- Блакитний, Величний, церемонний, урочистий, святковий- Пурпуровий, Ангельський, чистий, завершено-спілий- Білий. Дивовижний ранок бузковий, магнетичний, Неповторний, Вишитий, вирізьблений, вимережаний, намальований… Нерукотворний. бузок

Захмарилось. Спохмурніло. Стишилось. Заніміло. Мліло. Застугоніло. Завітрило. Шаруділо. Заблискало. Загриміло. Ревло. Оскаженіло. Мигтіло. Захлюпот...
Слайд № 8

Захмарилось. Спохмурніло. Стишилось. Заніміло. Мліло. Застугоніло. Завітрило. Шаруділо. Заблискало. Загриміло. Ревло. Оскаженіло. Мигтіло. Захлюпотіло. Періщило. Жебоніло. Відгуготіло. Спинилось. Розхмарилось. Прояснилось. Дзюрчало. Загомоніло. Ясніло. Повеселіло. Грало – переливалось. Дихалось. Посміхалось. Г Р О З А

Спочатку ліворуч туди. Там небезпечно й неблизько. А потім знову сюди, Тут холодно й дуже слизько. Можливо і боязливо, Отак щоразу, постійно, Та оч...
Слайд № 9

Спочатку ліворуч туди. Там небезпечно й неблизько. А потім знову сюди, Тут холодно й дуже слизько. Можливо і боязливо, Отак щоразу, постійно, Та очевидно сміливо, Бо не зовсім безнадійно. Деколи нишком, повзком, Сьогодні бігом, напоказ. ----------------------------------- Махнула лисичка хвостом І з півником десь щезла враз. Тишком-нишком крадькома

Тихо на світанку, Тепло спозаранку, Ніжно, пречудово, Свіжо, кольорово. Вдень спекотно, душно, Реально безжально, Ввечері, буквально, Справді ідеал...
Слайд № 10

Тихо на світанку, Тепло спозаранку, Ніжно, пречудово, Свіжо, кольорово. Вдень спекотно, душно, Реально безжально, Ввечері, буквально, Справді ідеально. Вночі особливо Зоряно, красиво. ВЛІТКУ

Перший день - світло Бог сотворив, Темінь - темряву він освітив. Другий день - твердь до світла додав, Це творіння він небом назвав. А на третій де...
Слайд № 11

Перший день - світло Бог сотворив, Темінь - темряву він освітив. Другий день - твердь до світла додав, Це творіння він небом назвав. А на третій день - землю створив, Воду й сушу Господь розділив. На четвертий – з’явились зірки, Сонце й місяць, лік – дні і роки. П’ятий день – полетіли птахи, Риби дужали водні шляхи. Шостий день - Бог також працював, Бо тварин і людей сотворяв. А на сьомий - Господь відпочив, Досконалий світ благословив. СТВОРЕННЯ СВІТУ

Осінній день. Весела дітвора. Яскраві квіти. Зустрічі щасливі. Барвисті вишивки. Хвилююча пора. Змужнілі хлопці. Дівчата вродливі. Маленькі школярі...
Слайд № 12

Осінній день. Весела дітвора. Яскраві квіти. Зустрічі щасливі. Барвисті вишивки. Хвилююча пора. Змужнілі хлопці. Дівчата вродливі. Маленькі школярі. Стурбовані батьки. Непрохана сльоза. Слова напутні. Гостинна школа. Нові рюкзаки. Учитель перший. Дзвоник незабутній. Вкраїнський прапор. Пісня урочиста. Меморіальний знак. Сумні моменти. Герої славні. Тиша промовиста. Болючі спогади. Смутні фрагменти. Вітання щирі. Кульки кольорові. Блакитне небо. Голуб’ята білі. Надії світлі. Мрії просторові. Бажання мирні. Діти звеселілі. Урочиста хода. Чистенькі кабінети. Обличчя радісні. Приємна зміна. Освітлений екран. Підібрані сюжети. Цікава тема: « Рідна Україна». П Е Р Ш Е В Е Р Е С Н Я

МИР МИР МИР МИР МИР МИР
Слайд № 13

МИР МИР МИР МИР МИР МИР

д о б р о г о р а н к у
Слайд № 14

д о б р о г о р а н к у

Л--аскаве сонце рано-вранці спалахнуло І-- світлом-сяйвом землю огорнуло. Т--еплом зігріті луки і ліси, О--бмиті, чисті від ранкової роси. Л--унає ...
Слайд № 15

Л--аскаве сонце рано-вранці спалахнуло І-- світлом-сяйвом землю огорнуло. Т--еплом зігріті луки і ліси, О--бмиті, чисті від ранкової роси. Л--унає спів пташиний на зорі, І --перегукуються півні у дворі. Т--уркоче голуб, шугає лелека, О--звалася зозуля десь здалека. Л--иповий цвіт усіх п’янить, духмянить І --працьовитих бджілок кличе-манить. Т—ополя запушилась, прикрасилась, О--молодилася, причепурилась.   Л--ебідка з лебедем у озері танцюють І --танго, й вальс…Здається щось святкують. Т--раву шовкову дрібний дощ скропив. О,--цю красу Господь благословив! Л І Т О

  Сів узимку на травиці, З дива витріщив очиці. Жаби крила розпустили, Бузьку дзьобик відкусили. Каже ластівка: «Ку-ку!». Спить зозуля у кутку. У г...
Слайд № 16

  Сів узимку на травиці, З дива витріщив очиці. Жаби крила розпустили, Бузьку дзьобик відкусили. Каже ластівка: «Ку-ку!». Спить зозуля у кутку. У гніздечку кіт дрімає. Білка в нірці спочиває. А мураха на пеньку Затягла: « Ку-ку-рі-ку!». Виліз на сосну їжак. У ставку купався шпак. Сіла рибка під вербою. Зайчик спить вниз головою. По стежині бігав рак. А чи так все чи не так? небилиці так чи не так?

Сонце спало на травиці. Дощ сховався у водиці. А веселка щось сумна, В чорнім кольорі вона. Блискавка загомоніла. Громовиця заблистіла. Хмарка пром...
Слайд № 17

Сонце спало на травиці. Дощ сховався у водиці. А веселка щось сумна, В чорнім кольорі вона. Блискавка загомоніла. Громовиця заблистіла. Хмарка промінь розпустила. Зірка хмарку заступила. Місяць град кидає з неба. Добре робить, граду треба. Вийшла ніч опівдні сміло: Все довкола заясніло. Поле снігом замело, Бо вже літечко прийшло. Поховаймося під стріху І поплачмо всі від сміху. ПОПЛАЧМО ВІД СМІХУ небилиця

Якось в селі один пан Відкрив диво- ресторан. Крісла на сосні гойдались. Столики на пні хитались. Під калинами дивани. На ялині марципани. Попід ти...
Слайд № 18

Якось в селі один пан Відкрив диво- ресторан. Крісла на сосні гойдались. Столики на пні хитались. Під калинами дивани. На ялині марципани. Попід тином холодець. А на яблуні хлібець. Вітер карася зловив, Рибу заливну зробив. Манна каша з неба ллється. На стовпці млинець печеться. Торт шматками на малині. Завиванці на ожині. Сонце каву заварило, На промінцях опустило. Хмара компот наливає, Карамелі розкидає… Сів собі я на дивані. Підійшла до мене пані, Подала все, що велів. Ох і смачно ж я поїв! От сніданок так сніданок! Коли чую :» Сину, ранок…» © Галина Брич Р Е С Т О Р А Н н е б и л и ц я

БАЙКА До гілочки хтось Кульку прив’язав, А на траві зеленій М’яч лежав. -Лежиш,-сміється Кулька,-непотрібний. Ти подивись, на кого ти подібний. Пог...
Слайд № 19

БАЙКА До гілочки хтось Кульку прив’язав, А на траві зеленій М’яч лежав. -Лежиш,-сміється Кулька,-непотрібний. Ти подивись, на кого ти подібний. Поглянь на мене. Я- сама краса! Чистесенька, як вранішня роса! Рум’яні щічки в мене як малинка, Легесенька як в небесах хмаринка. Якраз два хлопці мимо пробігали. -Та ось ти де!- весело щебетали. Підняли М’яч. Він стриб і так, і сяк- На викрутаси й витівки мастак. На Кульку також глянули хлоп’ята: -Та хай висить красунечка пузата.- І знову з М’ячиком давай гасати, Веселі ігри і розваги затівати. Зі злості Кулька щоки надувала. Сердита, більша і кругліша стала. Та раптом… трісь! І Кульки вже немає, Лиш клаптик латексу із гілочки звисає. Смієшся з когось і «літаєш» в високості? Так можна й тріснути від заздрості і злості. © Halyna Brych м’ я ч і к у л ь к а

Спи, моє дитятко, миленьке дівчатко, Бо приходить нічка, нічка-чарівничка. Котик у куточку спить у кожушочку. Песик ледь дрімає-сон твій зберігає. ...
Слайд № 20

Спи, моє дитятко, миленьке дівчатко, Бо приходить нічка, нічка-чарівничка. Котик у куточку спить у кожушочку. Песик ледь дрімає-сон твій зберігає. Курочка кокоче, спатоньки вже хоче. Півник голосистий бачить сон барвистий. Сонечко стомилось, за гору скотилось, Спатоньки вложилось, ковдрою накрилось. Місяць заглядає, казку починає Про зірки яскраві, золоті, цікаві. Вітерець літає, хмарки розганяє. -Люлі, люлі, люлі,-діток присипляє. Ангели витають, крильцями махають, Молитви читають, пісеньки співають. Спи, моє дитятко, миленьке дівчатко… КОЛИСКОВА

Ще сонечко соромиться неначе, Ще небо зранку сердиться немов. Ще лютий злий, та іноді й він плаче, Бо замість снігу дрібний дощ пішов. Веселка плат...
Слайд № 21

Ще сонечко соромиться неначе, Ще небо зранку сердиться немов. Ще лютий злий, та іноді й він плаче, Бо замість снігу дрібний дощ пішов. Веселка плаття ще не одягнула, Лише прикинула, чи гарно, до лиця, З – за хмари глянула і сонечку моргнула, Мов, знаю я, чекаю вже кінця. Бурулька плаче й водночас сміється. Крижина дивно злилася з водою. Ще день чи два – і пролісок проб’ється. В повтрі пахне ранньою весною. рання В Е С Н А

Сьогодні небо весело всміхалося, Поодинокі хмарки розступалися, Старанно вітер стежку розчищав- Із вирію лелеки поверталися. -Курли, курли,-лунало ...
Слайд № 22

Сьогодні небо весело всміхалося, Поодинокі хмарки розступалися, Старанно вітер стежку розчищав- Із вирію лелеки поверталися. -Курли, курли,-лунало в високості. Додому поверталися, не в гості. Щасливі, радісні, хоч крила натомили, Повітряний важкий здолали простір. Дерева крони низько нахиляли, Свої оселі їм пропонували. Квітки у воду, наче в дзеркало, дивились, Бал-карнавал весняний влаштували. А старий ясен голосно скрипів, Гукав, свистів, шумів і гомонів, Все думав, чи гніздо впізнав лелека, Боявся, щоби мимо не летів. Господар довго на горбку стояв, Лелек ще до схід сонця виглядав. Недобре, як оселя без лелек, Там, де лелека,-щастя Бог послав. ЛЕЛЕКИ

Чого сумна стоїш, берізко біла? Про що із вітром бесіду ведеш? Ти кажеш, що художника зустріла? І як зелене листя збережеш? Ти, в’язе, з липою про ...
Слайд № 23

Чого сумна стоїш, берізко біла? Про що із вітром бесіду ведеш? Ти кажеш, що художника зустріла? І як зелене листя збережеш? Ти, в’язе, з липою про що шепочеш? Хіба деревам холодно буває? Схвильовано листочками тріпочеш. Боїшся, що їх вітер поскидає? Не чути твою пісню, черемшино, Про те, як всюди буйно ти цвітеш. І ти не сильно колешся, шипшино, Бо не підпустиш- так і пропадеш. А ти, калино, пишна, миловидна, Красуєшся як дівчина в вінку. Пора осіння, це вже очевидно, Тобі, хоч гірко, дуже до смаку. Оце так сливи, груші, яблука, горіхи! Які дарунки! щедрість! Ну й дива! О, скільки щастя, радості, потіхи! Що ж, осене, заходь: твої права. О С І Н Ь

Не ображайся, Зимо-чарівнице, Що я не сильно милуюсь тобою. Я признаю, красуне- білолице, Що виглядаєш, справді, чарівною. У білім платті з шлейфом...
Слайд № 24

Не ображайся, Зимо-чарівнице, Що я не сильно милуюсь тобою. Я признаю, красуне- білолице, Що виглядаєш, справді, чарівною. У білім платті з шлейфом довжелезним, По- королівському і горда, й величава. Хода упевнена і незалежна. Ти -птиця з крижаного царства. Пава… Та памороззю- студінню покрита Бліда блакить- мережана фата. Холодний погляд і душа сердита.К А твоє серце- вічна мерзлота. Не знаєш ти ні співчуття, ні жалю. Ще й на підмогу віхолу прислала. Принцесо із холодного кришталю, Як же ти злість і вроду поєднала?.. принцеса І З ХОЛОДНОГО КРИШТАЛЮ

НУ І ЩО,ЩО НЕ ВДАВСЯ ДЕНЬ Й ДЕСЬ ГЛИБОКО ЗАХОВАНА ТУГА? НА ДУШІ,ЯК БАЛЬЗАМ, ЯК ЖЕНЬШЕНЬ: Я СЬОГОДНІ РАДІЮ ЗА ДРУГА. © Галина Брич ДЕВІЗ, З ЯКИМ ІДУ...
Слайд № 25

НУ І ЩО,ЩО НЕ ВДАВСЯ ДЕНЬ Й ДЕСЬ ГЛИБОКО ЗАХОВАНА ТУГА? НА ДУШІ,ЯК БАЛЬЗАМ, ЯК ЖЕНЬШЕНЬ: Я СЬОГОДНІ РАДІЮ ЗА ДРУГА. © Галина Брич ДЕВІЗ, З ЯКИМ ІДУ ДО ДІТЕЙ

А добре слово-це легенька ноша. Ти поклади його в кишеньку, біля серця, Напоготові, бо раптом пороша, Чи грім і блискавка, чи дощ з відерця... Приб...
Слайд № 26

А добре слово-це легенька ноша. Ти поклади його в кишеньку, біля серця, Напоготові, бо раптом пороша, Чи грім і блискавка, чи дощ з відерця... Прибережи його на той випадок, Коли зігріти хвору душу треба, Або в думках навести лад, порядок, Розрадити, якщо така потреба. А добре слово, знай, не продається. Воно дарується, хоч і безцінне. Це слово не ламається, не б’ється. Дешеве, водночас, дорогоцінне. Ним можна похвалити, оправдати, В міцних стосунках взяти за основу. Його ти можеш розповсюдити, роздати, Воно до тебе повернеться знову. © Галина Брич Д О Б Р Е С Л О В О

  Веселковими барвами грає-сяє фонтан. Над вечірнім Дрогобичем пливе сизий туман. По бруківці устеленій каблучки цокотять. Засвітились ліхтарики, я...
Слайд № 27

  Веселковими барвами грає-сяє фонтан. Над вечірнім Дрогобичем пливе сизий туман. По бруківці устеленій каблучки цокотять. Засвітились ліхтарики, як зірки миготять. А на башті, на ратуші, гучні дзвони дзвенять, Золотисті листочки їм у такт шелестять. На костел спрямувала свій погляд верба, І у тиші вчувався чи то сум, чи журба. Шанобливо прохожі біля Трійці стають, Богу славу і честь, і поклін віддають. Над Дрогобичем місяць і зірка горить, А під небом, над баштою, рідний стяг майорить. І вдивляється в сутінки Юрій-титан, Велич, гордість усіх нас, дрогобичан. У задумі Франко і Шевченко Тарас. Їхня іскра палає, їхній вогник не згас. © Галина Брич ВЕЧІРНІЙ ДРОГОБИЧ

М АТУСІ Якщо би можна зіроньку дістати, Якщо б під силу це було для мене, ТОБІ подарувала б, рідна мати, Матусенько, матусю, мамо, нене! Слова такі...
Слайд № 28

М АТУСІ Якщо би можна зіроньку дістати, Якщо б під силу це було для мене, ТОБІ подарувала б, рідна мати, Матусенько, матусю, мамо, нене! Слова такі я хочу говорити, Які не мовила нікому зроду, Щоб серденько Твоє розвеселити, Щоб Ти відчула справжню насолоду. Люблю Тебе за щирість, за турботу, За ніжність, ласку, щедрість, доброту, За ту важку і клопітку роботу, Невтомність, за душевну красоту. За те, що дбала, вчила і ростила, Ночей не спала й не лічила дні, Життя сім’ї, родині присвятила, За радісні хвилини і сумні… Матусенько кохана, мила, рідна, Ти наша гордість завжди, повсякчас, Ніким незамінима, необхідна, Як світло, як маяк, дороговказ. Тебе зі світлим святом я вітаю Від щирої душі, з теплом від серця. Зі слів для тебе я вінок сплітаю. Бажаю щастя повнії озерця, Здоров’я від джерельної водиці, Любові так, як ти цього бажаєш. Щоб не засмучувалася через дрібниці, Жила, як хочеш, як вважаєш, так, як знаєш. Нехай зозуля накує багато літ. Щоб відчувала Ти присутність Бога. Хай здійсниться Твій зоряний політ Й благословиться Господом дорога!  

Казкова щедра ніч   Яка чарівна ніч! В очікуванні дива Сріблястий місяць ген вмикає ліхтарі, І зіронька ясна грайливо-мерехтлива Моргає загадково, ...
Слайд № 29

Казкова щедра ніч   Яка чарівна ніч! В очікуванні дива Сріблястий місяць ген вмикає ліхтарі, І зіронька ясна грайливо-мерехтлива Моргає загадково, немов в казковій грі. Гривасті скакуни! У позолоті сани! А клунків- повний віз!- на радість дітворі. Хвилюються в думках, тривожаться земляни І ловлять кожен звук крізь шибку, у дворі. Дзвіночки-дзінь-дзелень- мелодію зіткали. Сніжинками вітрець доріжку чепурить. І зоряний з небес ангели килим слали: На землю Миколай- Святий Отець- спішить. О, скільки побажань! О, скільки забаганок! Щось мариться… Та сон зморив усе кругом. Через вікно, балкон, шпаринку, через ганок Іде Святий Микола з дарунками, з добром... Благословиться день. Радітиме світанок! Подячні молитви і пісня: « Ой хто, хто…»… В казковий світлий час, у найщедріший ранок Щасливі будьте всі, засмучений –ніхто.

Я напишу бажання одним словом, Це- надважливе слово з усіх слів. І повторю його мільйонразово, І скопіюю тисячі разів… Я розішлю з метелицею, з віт...
Слайд № 30

Я напишу бажання одним словом, Це- надважливе слово з усіх слів. І повторю його мільйонразово, І скопіюю тисячі разів… Я розішлю з метелицею, з вітром, Сніжинками у кожен двір і дім. Нехай засвітиться яскравим світлом І щастя-радість принесе усім. Його чекають в українській хаті, Шепочуть у щоденних молитвах. Із ним спокійні стануть всі й багаті, Щезне тривога, біль і зникне страх. Хай відгукнуться доли й небосхили На мрію, ціль, мету, орієнтир. Нехай почують всі Небесні Сили: Моє бажання в Новім році- МИР. НОВОРІЧНЕ ПОБАЖАННЯ

Вона так звикла. Удосвіта встала, Причепури́лась, хустку підв’язала, Перехрестилась, глянула в вікно На білосніжне сяюче панно. Димок приємно ніздр...
Слайд № 31

Вона так звикла. Удосвіта встала, Причепури́лась, хустку підв’язала, Перехрестилась, глянула в вікно На білосніжне сяюче панно. Димок приємно ніздрі лоскотав, Взялась готовити дванадцять страв. Ще звечора грибочки намочила І борошно просіяла, струсила, Ледь пригубила зварений узвар, Приготувала посуд-антиквар... Творилось диво вмілими руками- Так вміють тільки вправні руки мами. Кутя, капуста, борщ пісний і вушка, І пампухи, й вареники, і юшка… Упоралась…Святкова скатертина, Свіча, підсвічник- спадщина родинна- Усе, як за́вжди. Дідуха принесла, Поправила скруче́ні перевесла, Чистенько вмилась, Богу помолилась, Діждала, поки зірка засвітилась, Закликала покійних маму й тата, Забідкалася: як же ж там внучата І донечка десь там, за тим кордоном,- Таки, мабуть, щось сталось з телефоном… Молилась ще за сина, що на сході, На проклятій війні…давно…відтоді… Потрошки, як годиться, куштувала І « Бог предвічний…» заколядувала. Всміхався місяць з зоряних небес. Десь там, далеко, обізвався пес. « А стіл,-зітхнула,- хай стоїть, хай жде, Бо, може, хто приїде чи прийде́…» святий вечір

Сліпе маленьке цуценя новонароджене пищало. Беззахисного у траві зелені мухи загризали. Дівча почуло скавуління. Спинилось. Низько нахилилось. Заби...
Слайд № 32

Сліпе маленьке цуценя новонароджене пищало. Беззахисного у траві зелені мухи загризали. Дівча почуло скавуління. Спинилось. Низько нахилилось. Забилось юне серденько .Сльоза болюча покотилась. Підняти?.. Ні…Залишити?.. Та що ж мені тепер робити? А голос внутрішній шепоче:» Не взяти-зовсім погубити.» Махнула рукавом рішуче, зелені мухи позганяла. В подол поклала. »Ти живи, живи»,-просила- примовляла. Зеленка, вата, перекис -враз все з’явилось під руками. Чи виживе ? Кормити чим? В турботах билася думками. Батьки дівча підтримали, всі цуценятко доглядали Без сумнівів, без зволікань. І влучно Найдою назвали. Невдовзі рани загоїлись ,відкрились чорні оченята. Пізнала Найда дівчинку, пізнала світ і маму, й тата. Всіх веселила, бігала за м’ячиком або за кругом. Смішна, красива, радісна .Всім Найда стала вірним другом. З тих пір в сім’ї змінилось щось. Мир і добро, любов панують, Дивне везіння й розуміння. І спокій. Всі усіх шанують. У хаті затишно, гостинно. Родина щастям яскравіє. І вірять, що це все закон, це бумеранг так дивно діє. найда

Люблю тебе безмежно, Україно! Рве душу, ранить серце ця любов. Ясна веселко, зболена руїно, Кипить у жилах українська кров! Любов всмокталась з под...
Слайд № 33

Люблю тебе безмежно, Україно! Рве душу, ранить серце ця любов. Ясна веселко, зболена руїно, Кипить у жилах українська кров! Любов всмокталась з подихом повітря, Влилася з материнським молоком. А погляд звабила краса- палітра, Заквітчана розмаїтим вінком. Люблю, як матір, і здорову, й зболену, Люблю тебе незайману й сплюндровану, Люблю щасливу і люблю знедолену І прокляту, і Богом поціловану. Свою любов я серцем відчуваю, Найтоншим нервом, кожною клітиною, Мій любий дорогий пекельний раю, Обплутаний, до болю, павутиною. Милують око степові узори, Вслухаюсь в тишу таємничих гір, Оспівую озера, ріки, море, Багатство тішить, врода вабить зір. Але печуть мене палаючі простори, Гнітять війна, розруха і біда. Втішає волі дух і непокори! Вселила злість ненависна орда! Болію серцем, коли ти втрачаєш Найкращих з кращих воїнів-синів, За хворих й немічних дітей страждаєш, Як чуєш плач й прохання матерів. Живи Вкраїно, поки є цей світ! Нехай ніколи більш не ллється кров! Ти здійсниш зоряний стрімкий політ! А допоможе сильна віра і любов! ЛЮБЛЮ Я УКРАЇНУ

Життя прожити-це не поле перейти. І ти це знаєш, Україно мила. Крокуєш через терни у світи Знедолена, сплюндрована, зболіла. Омиті кров’ю босі твої...
Слайд № 34

Життя прожити-це не поле перейти. І ти це знаєш, Україно мила. Крокуєш через терни у світи Знедолена, сплюндрована, зболіла. Омиті кров’ю босі твої ноги, І не злічити ран болючих рук. А серце завмирає від тривоги. Душа твоя зазнала тяжких мук. Прикрила тіло зношеним лахміттям, Поклала у кишеню сухарі. Ідеш наперекір всім лихоліттям, Ідеш. Не оминаєш цвинтарі. Перехрестишся, голову піднімеш, Змахнеш сльозу спітнілим рукавом, Пригорнеш міцно доленьку, обнімеш. Так, згуртувавшись, легше йти обом. Води нап’єшся з чистої криниці, Набравшись сили, стиснеш кулаки, Здоров’я ти попросиш у пшениці, Перестрибнеш байраки, рівчаки, Спалиш будяк, пополеш бур’яни І витопчеш колючії дороги. Колись тут будуть йти твої сини- Ніколи терня їм не сколе ноги . Ти молода, в тобі вогонь палає, Тверда, міцна і дужа, як граніт. Тебе ніхто ніколи не здолає! Розквітнеш і здивуєш цілий світ! У К Р А Ї Н І

Я згорну в пучечок любе й миле серцю Золоте колосся і ромашок цвіт, І червоні маки й волошки-озерця Від вогню сховаю, від війни, від бід. Пригорну ...
Слайд № 35

Я згорну в пучечок любе й миле серцю Золоте колосся і ромашок цвіт, І червоні маки й волошки-озерця Від вогню сховаю, від війни, від бід. Пригорну з любов’ю, мов малу дитину, В синьо- жовті барви ніжно загорну. Милу і квітучу неньку-Україну Збережу й навіки прожену війну. Вийду в чисте поле, де співають пта́шки, Посію насіння-хай родить рілля, Хай квітнуть волошки, маки і ромашки, Цвіте й багатіє вкраїнська земля НЕХАЙ БАГАТІЄ ВКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ

Їх синьо-жовтим стягом накривали. Хтось схлипував і Господа вмовляв. Крізь біль і сльози друзі Гімн співали, У небо ангел стежку простеляв. Тримайм...
Слайд № 36

Їх синьо-жовтим стягом накривали. Хтось схлипував і Господа вмовляв. Крізь біль і сльози друзі Гімн співали, У небо ангел стежку простеляв. Тримаймося,- над площею лунало. -Вже світлі душі в небо відлітають… -Героям слава,- на весь світ звучало. -Вони живуть, Герої не вмирають.

  Рік тридцять третій. Надворі весна. Туманна, божевільна, навісна… І яблуні цвіли рожевим цвітом… Та запах смерті розливавсь над світом. По- весня...
Слайд № 37

  Рік тридцять третій. Надворі весна. Туманна, божевільна, навісна… І яблуні цвіли рожевим цвітом… Та запах смерті розливавсь над світом. По- весняному справді було тепло, Та це тепло нагадувало пекло. Програму кат виконував безжальну. Виводив вітер пісню поминальну. Трагедія вкраїнського села… Не бачив світ жорстокішого зла. Не квіточки цвіли попід тинами- Сиділи діти з пухлими ногами. Калачиками ніжки повкладали, А оченята Господа благали: -Скажи, хто може крихту хліба дати? В кого просити?- Ні в кого питати… Вкрай виснажені, з голоду вмирали, А колосочки миші догризали. -Ой, людоньки!- ридала бідна мати,- Та чим же їх мені погодувати? Найстаршого залишила в вагоні… Забилось серце. Посивіли скроні. Терзала свою душу, шматувала… - Мо... виживе,-ледь чутно прошептала. Косила смерть без бою, без війни. Негідникам вручали ордени. Промовистий плакат(цинізм! злочинство!): Спасибі, батьку Сталін, за дитинство.   Яка ганьба! Ні совісті, ні стиду! Мільйони жертв!- страшний слід геноциду. Трагедія вкраїнського народу… Не виплакати сум, печаль, скорботу. Схилімо голови… Низький уклін… Дзвенить, як пам’ять, поминальний дзвін. Болить душа, і серце завмирає… Запалена свіча хай не згасає.

  Зібрався люд на річці, на Йордані. Предтечу слухав в смирному чеканні. Серця забилися тривожно враз, Коли почули: « Він посеред нас». Посеред грі...
Слайд № 38

  Зібрався люд на річці, на Йордані. Предтечу слухав в смирному чеканні. Серця забилися тривожно враз, Коли почули: « Він посеред нас». Посеред грішників, як грішник, готувався Прийняти хрещення. До Івана наближався. Святого духа голос дав пізнати, Що це Месія хрест хоче прийняти. « Це я повинен хреститись від Тебе»,- Сказав Іван, бо ти є Син із неба». Але обряд погодився здійснити, Щоб, як казав Ісус, по правді жити. Як голуб, Дух святий зійшов на Нього. І голос чувсь Бога - Отця святого. Признав, що син улюблений – Месія, Спасіння світу грішного надія. В трьох іпостасях нам Господь явився. Ісус в ріці Йордані охрестився. Святого Господа славімо – прославляймо, Поклін і шану, й честь Йому віддаймо. Х Р Е Щ Е Н Н Я

Чин прощення в Єгипті появився. Ченці на сорок днів ішли в пустелю. Прощали, якщо хтось десь оступився. Не знали, чи повернуться в оселю. З тих пір...
Слайд № 39

Чин прощення в Єгипті появився. Ченці на сорок днів ішли в пустелю. Прощали, якщо хтось десь оступився. Не знали, чи повернуться в оселю. З тих пір ми просим прощення щороку- У прихожанина священик чи владика. Багач у бідного-нема в цьому пороку, Бо це великодушність є велика. Просімо прощення в батьків і матерів. В дітей, коли даремне насварили, В сусідів, родичів, сестер, братів. Щоб злі думки нам душі не ятрили. Просімо прощення у воїнів, солдат, За те, що вберегти їх не зуміли, Від куль не захистили, від гармат, Що наші душі зачерствіли, збайдужіли. Просімо в України, що страждає, Що мучиться і довго так терпи́ть. Хай кожен з нас вину свою признає. Нехай Господь простить й благословить. П Р О Щ Е Н Н Я

Лежить Ісус у квітах, в позолоті. А ми навколішках у смутку, у скорботі Ідем у розпачі, в сльозах, в покорі, Старі й малі, ідем здорові й хворі. Ці...
Слайд № 40

Лежить Ісус у квітах, в позолоті. А ми навколішках у смутку, у скорботі Ідем у розпачі, в сльозах, в покорі, Старі й малі, ідем здорові й хворі. Цілуєм, Господи, твої болючі рани. Поклін низький-це знак любові й шани. Поцілувати плащаницю-нам за щастя, Бо поцілунок цей- Святе Причастя. Божественний Спасителю, прости, Помилуй і навчи свій хрест нести. П Л А Щ А Н И Ц Я

Дзвеніли дзвони попід небесами. Котилося відлуння над горами. Мелодія лунала- промовляла: «Христос воскрес!» .І душі воскресала. «Христос воскрес!»...
Слайд № 41

Дзвеніли дзвони попід небесами. Котилося відлуння над горами. Мелодія лунала- промовляла: «Христос воскрес!» .І душі воскресала. «Христос воскрес!»-веселка усміхалась. «Христос воскрес!»-росинка привіталась. А бородаті хмари з-під небес Відповіли: « Воістину воскрес!» Черешня цвіт у коси заплітала. «Христос воскрес!»-до вишеньки сказала. А мимо пташенятко пролітало. «Воскрес! Христос воскрес!»-защебетало. Струмок побіг до річки з новиною. «Христос воскрес!» -звук шириться водою. А річка, з красоти весняних плес, Шумить - дзвенить: « Воістину воскрес!». Святкуймо всі Христове Воскресіння! У ньому і прозріння,і спасіння. Любім! Надіймось! Вірмо! Ждім чудес! Христос воскрес! Воістину воскрес! ХРИСТОС ВОСКРЕС

В одному з найдревніших міст-Єрусалимі- Події сталися ніким непояснимі. Це було дивне, Богом дане, провидіння Якраз на п’ятдесятий день від Воскрес...
Слайд № 42

В одному з найдревніших міст-Єрусалимі- Події сталися ніким непояснимі. Це було дивне, Богом дане, провидіння Якраз на п’ятдесятий день від Воскресіння.   Зібрався люд велике свято святкувати- Закон Синайський пригадати, вшанувати. Були присутні там й апостоли Христові, Молились ревно у покорі і любові.   Неначе буря здійнялася у світлиці, Неначе небо освітили блискавиці, Хтось ніби полум’я яскраве запалив- Так над апостолами Дух Святий сходив.   Вогонь-це знак ,щоб від гріхів всіх очищати, Щоби освячувати душі й зігрівати. -Покайтеся і всі хрестіться Христа ради,- Так проповідував Петро, давав поради.   -Покайтеся, позбудьтеся усього злого, Лиш так отримаєте в дар Духа Святого. Лиш покаяння і молитва допоможе, Так на землі збудуємо ми Царство Боже.   Святої Трійці Дні-це свята урочисті, Ми причащаємось, щоб душі були чисті. Ми молимось за тих, хто є й кого немає, Бо лиш з молитвою душа відпочиває. В народі Свято називаємо Зеленим, Хати замаюємо зіллячком свяченим. Квітки про Божу благодать нам нагадають. Всіма чеснотами хай душі розцвітають! ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ

Як сонце, сяяло лице Ісуса! У білім одязі, мов білий птах! Була в апостолів цікавість і спокуса Переконатися в Ісусових словах. Христос преобразивс...
Слайд № 43

Як сонце, сяяло лице Ісуса! У білім одязі, мов білий птах! Була в апостолів цікавість і спокуса Переконатися в Ісусових словах. Христос преобразився перед ними. З’явилися пророки їм услід. Вони Христову правду засвідчили Сказавши про близький Його відхід. Їх осінила світла хмара з височин. Господній голос із небес звучав: -Ви слухайтесь Його, бо це Мій Син Улюблений, Його я вподобав. Нехай і кожен з нас преобразиться, Божественним вогнем серця горять, Життя добром нехай благословиться, Панує в душах Божа благодать! Ділами Божими спасаймось, люди, Молімось для майбутніх поколінь. Хай Бог нас береже завжди і всюди! Хай буде так. Амінь. Амінь. Амінь. ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ

О, Матір Небесна Маріє, Твій облік із Неба зоріє, Твій погляд- окраса з окрас І нині, й повік, повсякчас. Заснула Ти бажаним сном, Щоби поєднатись ...
Слайд № 44

О, Матір Небесна Маріє, Твій облік із Неба зоріє, Твій погляд- окраса з окрас І нині, й повік, повсякчас. Заснула Ти бажаним сном, Щоби поєднатись з Христосом, Та вогник життєвий не згас, Ти Господа молиш за нас. Сумуєм: скінчилось життя, Та Ти не пішла в небуття. З Тобою щасливі літа, О, Діво Небес Пресвята! У душах скорботи нема, Бо Матінка нас обійма. Яка би не була провина, Ти випросиш ласку у Сина. У Небі і тілом, й душею З Ангелами понад землею, Почуй молитви-голоси, За грішних, нас, Бога проси. О, Матір Небесна Маріє, Твій облік із Неба зоріє, Твій погляд- окраса з окрас І нині, й повік, повсякчас. УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

УЧИТЕЛЬ Взірець чеснот і вчинків благородних, Живе джерельце мудрості й добра, Герой переказів, легенд народних, Володар книжки, зошита й пера, Сія...
Слайд № 45

УЧИТЕЛЬ Взірець чеснот і вчинків благородних, Живе джерельце мудрості й добра, Герой переказів, легенд народних, Володар книжки, зошита й пера, Сіяч зерна, що сходить урожаєм, Розпалювач незгасного вогню, Порадник, у кого думки черпаєм, Коваль, той, що кує міцну броню. Він геніальний відкривач талантів, Ключі дитячих душ в його руках, Шукач людських перлин і діамантів, Той, що вселяє віру у серцях. Митець, що вірить в те, чого навчає, Зразковий безкорисливий служитель. В очах любові іскра не згасає. Хай славиться його ім’я- УЧИТЕЛЬ. © Halyna Brych ШАНОВНИМ УЧИТЕЛЯМ!!!

ЗЕРНИНА ДО ЗЕРНИНИ- І ПОВНИЙ КОЛОС БУДЕ. СІЙМО РОЗУМНЕ, ДОБРЕ, ВІЧНЕ ! Д Я К У Ю !
Слайд № 46

ЗЕРНИНА ДО ЗЕРНИНИ- І ПОВНИЙ КОЛОС БУДЕ. СІЙМО РОЗУМНЕ, ДОБРЕ, ВІЧНЕ ! Д Я К У Ю !

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«ZOO-психологія: як навчитися розуміти тварин»
Левченко Вікторія Володимирівна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись