Після припинення масового надходження на український грошовий ринок римських денаріїв їхнє місце певною мірою посіли візантійські монети. У V—VI ст. Візантійська імперія переживала епоху політичного й економічного піднесення, що сприяло поширенню її грошових номіналів серед населення сусідніх країн. Переважно це були золоті соліди, рідше — срібні міліарісії та мідні нумії. Соліди, що використовувались як міжнародний засіб обігу, наявні у монетних комплексах усіх країн Східної Європи.