Передчуттям спокою і нудьгиМене хвилює мертве листя долі...Час увійти в надійні берегиДумкам і мріям...Як діброви голіОчам відслонять далечінь німуІ сонце ллється скупо і нечасто,Надходить спокій, дано-бо йомуУ володіння неподільне час той,Що зветься осінь...Сни і споживайТе, що придбало літо. Сни і згадуй...Та, як уява в тебе ще жива,Умій в нудьзі знаходити розраду.
Вміст матеріалу:
Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення зі змістом, та може
відрізнятися від вигляду завантаженого документа.