"Не я б'ю - верба б'є, за тиждень - Великдень"
Мабуть, кожна людина протягом усього свого життя свято береже у пам'яті найсвітліші спомини з дитинства. Хтось згадує затишок рідної домівки, у якій уперше почув ласкаве слово і ніжну материнську любов з її щемливою колисковою... А комусь припадають до душі ті красні й пишні споконвічні звичаї народні, що дбайливо передаються з покоління в покоління. І дуже потрібні ці традиції наших предків у вихованні духовності у підростаючого покоління.