Презентація "Українська культура та духовне життя на почтку ХХ століття"

Опис документу:
Без минулого немає майбутнього!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Українська культура й духовне життя на початку XX століття Виконала вчитель-методист БЗШ І-ІІІ ступенів № 4 Омельчук Н. М.
Слайд № 1

Українська культура й духовне життя на початку XX століття Виконала вчитель-методист БЗШ І-ІІІ ступенів № 4 Омельчук Н. М.

1. Характерні риси культури України на поча-тку ХХ століття. 2. Стан освіти. 2. Розвиток науки і техніки. Видатні вчені. 3. Література. 4. Театр. М...
Слайд № 2

1. Характерні риси культури України на поча-тку ХХ століття. 2. Стан освіти. 2. Розвиток науки і техніки. Видатні вчені. 3. Література. 4. Театр. Музика. Живопис. 5. Архітектура. 6. Релігія. 7. Висновки.Етап національного відродження

Характерною рисою культури України на початку ХХ ст. було поєднання тенденцій – збереження національно-культурної іден- тичності (народництво) та п...
Слайд № 3

Характерною рисою культури України на початку ХХ ст. було поєднання тенденцій – збереження національно-культурної іден- тичності (народництво) та перенесення на місцевий rрунт новітніх європейських зразків художнього самовиразу. Незважаючи на складні умови колоніаль- ного гноблення, утиски українства з боку російського царизму українська культура досягла певних висот.

Слайд № 4

Лівобережжя Загальний рівень освіти складав 20%. Російська мова давалася нелегко, тому бу-ла низька успішність. Відкриті 3 університети (Харківськи...
Слайд № 5

Лівобережжя Загальний рівень освіти складав 20%. Російська мова давалася нелегко, тому бу-ла низька успішність. Відкриті 3 університети (Харківський, Ки-ївський, Одеський), декілька спеціальних інститутів й ліцеєв. У середній школі навчались діти дворян та чиновників. Але все-таки після революції університети відкрили двері для «нижнього» суспільст-ва.

Київський університет Одеський університет Харківський університет Гіршим був стан з освітою на західно-укра-їнських землях. Тут зовсім неписьменни...
Слайд № 6

Київський університет Одеський університет Харківський університет Гіршим був стан з освітою на західно-укра-їнських землях. Тут зовсім неписьменним залишалося 70-75%, а в гірських районах навіть 90% населення. У 1911 році в Схід-ній Галичині в 500 селах узагалі не було ні-яких шкіл. Згодом ситуація покращилась.

Правобережжя Шкільна «сітка» розширювалася - 40%. Збільшилась кількість середніх шкіл. Українські діти складали 20% від всіх учнів. Існувало 4 ВНЗа...
Слайд № 7

Правобережжя Шкільна «сітка» розширювалася - 40%. Збільшилась кількість середніх шкіл. Українські діти складали 20% від всіх учнів. Існувало 4 ВНЗа: університети у Львові та Чернівцях, політехничний інститут й ака-демія ветеринарної медицини у Львові. Практично всі діти отримували початкову освіту. В селах були бібліотеки. Перед війною - 3,5 тис. народних українсь-ких початкових шкіл, 6 державих гімназій, 15 приватних шкіл, у яких навчання було на українській мові.

Львівська ветеринарна академія
Слайд № 8

Львівська ветеринарна академія

Слайд № 9

У розвитку української науки найактивнішу участь взяли видатний природознавець зі світовим ім'ям В. Вернадський, мікробіолог і епідеміолог Д. Забол...
Слайд № 10

У розвитку української науки найактивнішу участь взяли видатний природознавець зі світовим ім'ям В. Вернадський, мікробіолог і епідеміолог Д. Заболотний, гігієніст та епідеміолог О. Корчак-Чепурківський, економіст М.Туган-Барановський, літературознавець С. Єфремов, О. Богомолець, який працював в галузі експериметальної патоло- гії, Є. Патон, який запропонував принципово нові методи електрозварюван- ня. Ці та ряд інших вчених широко відомі за межами України! В. Вернадський О. Богомолець Є. Патон

Усупереч усім труднощам, у зазначений період науковці в Україні досягли значних успіхів у роз-витку природничих наук. Відомі видатні мате-матики Д....
Слайд № 11

Усупереч усім труднощам, у зазначений період науковці в Україні досягли значних успіхів у роз-витку природничих наук. Відомі видатні мате-матики Д. Граве, В. Стеклов, М. Крилов, фізик Д. Рожанський, хіміки С. Реформатський, П. Осипов, біологи О. Сєверцов, С. Навашин, В. Арнольді. Д. Граве Д. Рожанський С. Реформатський На основі новітніх теоретичних знань під керів-ницт-вом професора М. Делоне активно діяло за-сноване в 1909 році Київське товариство повіт-роплавання. З ним були пов'язані відомі констру-ктори й льотчики Д. Григорович, І. Сікорський, П. Нестеров, Ф. Андерс та ін. І. Сікорський скон-струював перші у світі багатомоторні літаки «Ру-сский витязь» та «Илья Муромец», Д. Григоро-вич - гідролітак. Усього за 1909-1912 pp. в Києві було збудовано 40 дослідних зразків новітніх лі-таків.

На початку XX ст. гуманітарні науки збагатили національну культуру вагомим доробком. Прові-дне місце у вітчизняній історичній галузі упевне-но посі...
Слайд № 12

На початку XX ст. гуманітарні науки збагатили національну культуру вагомим доробком. Прові-дне місце у вітчизняній історичній галузі упевне-но посідав М. Грушевський, який написав «Нарис історії українського народу», «Про старі часи на Україні», «Ілюстровану історію України». Найбі-льшим науковим здобутком видат- ного історика є десятитомна «Істо- рія України». М. Грушевський ви- найшов і послідовно відстоював у своїх працях нову схему українсь- кого історичного процесу. Значною подією в розвитку українського мово-знавства стало видання Українсько-російського словника В. Дубровського та Словника українсь-кої мови Б. Грінченка.

Слайд № 13

Перед українською літературою відкривалися нові перспективи. Розширювалася українська преса. З'являлися нові творчі течії. З'являлися ідеї соборнос...
Слайд № 14

Перед українською літературою відкривалися нові перспективи. Розширювалася українська преса. З'являлися нові творчі течії. З'являлися ідеї соборності України. На початку XX ст. плідно працювали в галузі красного письменства видатні українські пись-менники І. Франко, Панас Мирний, М. Коцюби-нський, Леся Українка та ін. Ставши свідками ре-волюційних подій 1905-1907 pp. і наступної після них столипінської політичної реакції, вони у сво-їх творах таврували царизм і всю систему того-часної державної влади як ворогів простого наро-ду, об'єктивно й правдиво показували боротьбу трудящих за свободу й волю. Натуралістичне фотографування села і зосе- редженість на небагатьох громадських проб-лемах поступово відходять у минуле. Украї-нські письменники сприймають нові мисте- цькі течії (модернізм), що завойовують собі місце в літературах інших народів. Не відмо-вляючись від роману, нові прозаїки звертаю-ться переважно до короткого оповідання. Першим до модернізму зверну-вся поет М. Вороний, який у 1901 році в статті в “Літератур-но-науковому віснику” закли-кав повернутися до справжньої запашної поезії”. У 1909 році в Києві було засновано перший жур- нал українського модерну “Українська хата”. Помітним явищем в історії вітчизняної культури цієї доби став літературний доробок письменни-ків нового покоління: А. Тесленка, С. Васильче-нка, Г. Хоткевича та ін. Вони зуміли показати весь драматизм людського існування в умовах загострення соціальної та національної боротьби на початку XX ст.

У цей час вийшли друком бук-вар Б. Грінченка, читанка А. Бі-лоусенка, буквар і читанка Т. Лубенця, граматики українсь-кої мови П. Залізного і Т. Ше...
Слайд № 15

У цей час вийшли друком бук-вар Б. Грінченка, читанка А. Бі-лоусенка, буквар і читанка Т. Лубенця, граматики українсь-кої мови П. Залізного і Т. Шер-стюка. У цей період в українську лі-тературу впевнено ввійшов талановитий поет Олександр Олесь. Протягом 1907-1917 pp. з'явилося п'ять книг його поезій. У двох перших пись-менник з радістю зустрічає революційні події 1905-1907 pоків, закликає до боротьби за волю, справедливість. Розпочинається активна літературна діяльність Володимира Вінниченка, який у своїх ранніх творах 1902-1906 pp. реалістично зображував життя бідноти, показував тодішні соціаль- ні контрасти, різко крити- кував ліберальних панів, котрі удавали з себе щи- рих народолюбців. Після революції з'явився такий напрям, як про-леткультівство. Це була лівацька течія, теоретики якої заперечували значення класичної спадщини, пропагували створення «лабораторним шляхом» «чисто пролетарської культури», яка відповідала б «пролетарській психіці». В Україні теоретиками й активними пропагандистами пролеткультівсь-ких теорій були В. Блакитний, Г. Михайличенко, М. Семенко, В. Сосюра, М. Хвильовий. Ці теорії були досить суперечливі: з одного боку, проголо-шували ідеї, які можна назвати космополітични-ми, а з іншого, підкреслювали особливе значення використан- ня й розвитку української мови, виступали проти насильної ру- сифікації.

З утвердженням сталінського тоталітарного ре-жиму вся сфера культури підпала під повний контроль партійно-державних органів. Усі тво-рчі об`єднання...
Слайд № 16

З утвердженням сталінського тоталітарного ре-жиму вся сфера культури підпала під повний контроль партійно-державних органів. Усі тво-рчі об`єднання митців ліквідовувалися. Ство-рювалися спілки письменників, художників, ко-мпозиторів, які були під невсипущим оком пар-тії. Вся творча діяльність літераторів, митців мала відповідати вимогам єдиного творчого ме-тоду – соціалістичного реалізму. Основними його рисами прийнято вважати: присутність нового героя – революціонера-пролетаря, кому-ніста; оспівування комуністичних ідеалів; відо-браження й оцінка життєвих ситуацій із точки зору марксизму-ленінізму; багатогранність ху-дожніх форм і проявів.  Всі, хто не вписувався у дану систему, не мали права на творчість. ”. Тому українські майстри літератури та мистецт-ва, які у своїй творчості мали яскраво вираже-ний національний характер, стали об`єктом ста-лінських репресій. Їх звинувачували в „буржуаз-ному націоналізмі” і знищували. Внаслідок ста-лінських репресій майже повністю фізично зни-щили покоління митців першої третини ХХ ст., що дає підставу говорити про „розстріляне від-родження”. Утиски української літератури мали наслідком те, що дуже часто твори десятками років чекали можливості бути опублікованими.

Слайд № 17

Становлення українського націо-нального мистецтва (театр, музи-ка, образотворче мистецтво, архі-тектура) дещо відставало від літе-ратурного розвитк...
Слайд № 18

Становлення українського націо-нального мистецтва (театр, музи-ка, образотворче мистецтво, архі-тектура) дещо відставало від літе-ратурного розвитку. Театральне мистецтво залежить від політич-ного режиму, фінансових можли-востей, підготовленості аудиторії. В театрах йшли тільки російські п'єси. Першими українськими по-становками були «Наталка Пол-тавка» і пізніше «Москаль-чарів- ник» у Полтавському любительському теат- рі. 1907р. – М. Садовський заснував перший в Україні стаціонарний театр. Композитор М. Леонтович створив низку ком-позицій на основі українських народних пісень. Розвиток українського театру на початку ХХ ст. засвідчує спільність з модерністськими тен-денціями Європи. Музичне оформлення спектаклів здійснювали композитори - М. Лисенко, К.Стеценко, худо-жнє – В. Кричевський. Створилися умови розвитку українського теат- ру. Корифеї українського театру – М. Заньковецька. М. Садовський, М. Старицький.

Харківський драматичний театр Національний театр опери та балету
Слайд № 19

Харківський драматичний театр Національний театр опери та балету

Слайд № 20

Джерелом музичної культури в Україні були на-родні пісні. Народно-пісенна творчість все більше виконува-лося на концертах професійними співаками. У...
Слайд № 21

Джерелом музичної культури в Україні були на-родні пісні. Народно-пісенна творчість все більше виконува-лося на концертах професійними співаками. У Києві було відкрито вищу музично-драматур-гічну школу і у Львові музичний інститут. Активним було музичне життя України. Були створені Республіканська капела під керівниц-твом О. Кошиця, капела «Думка», які багато зробили для пропаганди української музики. Почалася діяльність музично-театрального ін-ституту в Києві, перша оперна трупа з'явилася в Києві і Харкові. Із трагічною загибеллю М. Ле-онтовича у Києві було створено Музичне това-риство імені Миколи Леонтовича, у якому згур-тувалися такі відомі музиканти, як Борис Лято-шинський, Гнат Хоткевич і Григорій Верьовка, а також і митці з інших видів мистецтв – літера-тор Павло Тичина, театральний режисер Лесь Курбас, художник Юхим Михайлів та багато інших талановитих митців. У цей період проходив процес жанрового збагачення українсь-кої музики. Це значною мірою пов'язане з творчими пошуками Л.Ревуцького, В.Косенка, Б. Ля-тошинського, О. Чишка. Висо-кого рівня досягла українська виконавча культура. Серед ви-конавців широко відомими були співаки М. Литвиненко-Вольге-мут, І. Паторжинський, О. Пет-русенко, З. Гайдай, Б. Гмиря.

Провідні українські композитори С. Людкевич, К. Стеценко та ін. у своїх музичних творах відоб- ражали проблеми, сповнені глибокого соціально- го й ...
Слайд № 22

Провідні українські композитори С. Людкевич, К. Стеценко та ін. у своїх музичних творах відоб- ражали проблеми, сповнені глибокого соціально- го й громадянського змісту. У Львові з ініціативи А. Вахнянина був за- снований Вищий му- зичний інститут імені М. Лисенка. Поява нових навчальних за- кладів сприяла знач- ній активізації музич-ного життя в Україні. Поряд з ними активно популяризували націона-льну музику українські театри. Київський музи-чно-драматичний театр М. Садовського поряд з драматичними виставами в 1907-1915 pp. поста-вив близько півтора десятка опер і оперет («На-талка Полтавка», «Енеїда», «Різдвяна ніч» М. Лисенка; «Катерина» М. Аркаса; «Роксолана» Д. Січинського; «Продана нарече- на» Б. Сметани та ін.). У цей час здобули світову славу видатні ук- раїнські співаки С Крушельницька та О. Мишуга. М. Лисенко під впливом революційних подій 1905-1907 pp. написав хор-гімн «Вічний револю-ціонер», драматичний монолог «В грудях во-гонь», кантату «До 50-х роковин смерті Т. Шев-ченка», опери «Тарас Бульба» та «Енеїда». Ці твори мали глибоке патріотичне, громадянське, революційне звучання.У 1904 ро- ці М. Лисенко заснував музично- драматичну школу, яка в 1913 ро- ці була реорганізована в консер- ваторію.

Слайд № 23

Розвиток реалізму та зародження найновіших мистецьких течій. Історичний жанр (І. Рєпін), пейзажі спустоше-них українських сіл (О. Левченко), життя ...
Слайд № 24

Розвиток реалізму та зародження найновіших мистецьких течій. Історичний жанр (І. Рєпін), пейзажі спустоше-них українських сіл (О. Левченко), життя на-родів Середньої Азії (С. Свєтославський), ре-волюційні події 1905 -1907рр. (Я. Яровий, М. Самокиш). У розвиток світового авангарду помітний вне-сок зробили О.Богомазов, К.Малевич. Символізм та модернізм внес- ли істотні зміни у розуміння у розуміння проблем художньої творчості.

Слайд № 25

Слайд № 26

В архітектурі поширюються українські стилі. Ар- хітектори використовували мотиви українського бароко і народного дерев'яного будівництва, тра- диці...
Слайд № 27

В архітектурі поширюються українські стилі. Ар- хітектори використовували мотиви українського бароко і народного дерев'яного будівництва, тра- диції і модерн, основним спосіб якого став орна- мент. Національний стиль найбільше було втілено у будинку Полтавського губернаторського земст-ва.Також в українському національному стилі було побудовано школу ім. Івана Котляревського в По- лтаві, художню школу в Ха- ркові та інші.

Слайд № 28

1900 р. – митрополитом галицьким стає А. Шеп-тицький. З цього часу греко-католицька церква остаточно перейшла на національні позиції, стала дійсно ...
Слайд № 29

1900 р. – митрополитом галицьким стає А. Шеп-тицький. З цього часу греко-католицька церква остаточно перейшла на національні позиції, стала дійсно українською церквою, взяла активну участь у національному русі, вела боротьбу за єдину соборну Україну. На власні кошти розгор- нув будівництво музею, лікарні, середньої шко- ли, щорічне утримуван- ня юнаків та дівчат – до- помагаючи їм отримати вищу освіту. 1914 р. – депутат Галиць- кого сейму, в якому від- стоював інтереси галиць- ких українців. Мріє про об’єднання гре- ко-католиць- кої та право- славної церков.

Слайд № 30

На початку 20 століття культура України роз-вивалася нерівномірно. На Правобережжі темп розвитку був швидше ніж на Лівобережжі. Але все ж вона розв...
Слайд № 31

На початку 20 століття культура України роз-вивалася нерівномірно. На Правобережжі темп розвитку був швидше ніж на Лівобережжі. Але все ж вона розвивалася. З'являлися нові стилі в різних сферах культури. Вона збагачувалася і модернізувалася. Існувало безліч культурних діячів. Загалом культурне життя України, хоч було в невеликому розвитку, але все ж розви-валось. З 1923 р. бере початок нова хвиля українського відродження, відома під назвою «українізація». Українська культура легалізувалася, українська фактично набула статусу державної. Маючи кла-сові цілі: зближення між зрусифікованим робо-чим класом і українським селянством, україніза-ція, разом з тим наповнювалася конкретним на-ціонально-культурним змістом, вилилася в масо-вий суспільний рух. У серпні 1923р. уряд УРСР прийняв декрет про українізацію, яким українську культуру фактично було визнаною державною. Головна ознака української культури – прагне-ння національного самовизначення; модерніза-ція культури, самозбереження на засадах націо-нальної окремішності та пошуку шляхів виходу в європейський культурний простір. Значна увага до естетичних, художніх варто-стей. Європеїзація української сцени, поширення та розвиток художніх стилів.

http://ukrhistory.com.ua/zno_z_istorii/dovidnyk_ dlya_pidgotovky_do_zno_z_istorii_ukrainy/91.html http://pidruchniki.com/18830311/kulturologiya/ukr...
Слайд № 32

http://ukrhistory.com.ua/zno_z_istorii/dovidnyk_ dlya_pidgotovky_do_zno_z_istorii_ukrainy/91.html http://pidruchniki.com/18830311/kulturologiya/ukrayinska_kultura http://schoollib.com.ua/majster_klas/istoriya_ukr/lesson28.html http://vidminnyk.com/pravyla/ukrajinska- kultura-j-duhovne-zhyttja-narodu-na-pochatku-hh-st

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
1
6
дн.
2
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!