Презентація "Традиції українського народу"

Виховна робота

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

12.09.2018

19272

942

0

Опис документу:
Народні свята і традиції з ними пов'язані
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
СВЯТКОВІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ВІРУВАННЯ ТА ЗВИЧАЇ
Слайд № 1

СВЯТКОВІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ВІРУВАННЯ ТА ЗВИЧАЇ

«Якщо хочеш пізнати націю – вивчай її свята» Українці належать до тих націй в Європі, чиї традиції є одними з найдавніших і найбагатших. Кожна пора...
Слайд № 2

«Якщо хочеш пізнати націю – вивчай її свята» Українці належать до тих націй в Європі, чиї традиції є одними з найдавніших і найбагатших. Кожна пора року мала свої важливі дати, до яких були приурочені народні звичаї та обряди річного календарного кола. Основні їх фрагменти до певної міри збереглися у календарних циклах зими, весни, літа і осені.

  День Святого Миколая Святий Миколай – чудотворець, доброчинець, чарівник. У ніч на 19 грудня, удень його пам’яті, він розносить дарунки дітям, ві...
Слайд № 3

  День Святого Миколая Святий Миколай – чудотворець, доброчинець, чарівник. У ніч на 19 грудня, удень його пам’яті, він розносить дарунки дітям, вітає із зимою, благословляє на добрі вчинки. Традиційно в Україні до дня Миколая готували урочисті обрядодії. Увечері хтось найповажніший із родини, частіше дідусь, перевдягався на вулиці в “доброго Миколая” і потім заходив до оселі з подарунками, які батьки готували дітям заздалегідь. Вручаючи кожній дитині гостинець, святий Миколай згадував все добре, що вона зробила протягом року, і докоряв їй за нечемні вчинки. Діти свято вірили в існування цього мудрого дідуся і намагалися не гнівати “діда Миколая”, який знає про все.

Різдво Величне свято Різдво Бога і Спаса Ісуса Христа відзначається 7 січня. Йому передував Святвечір, коли за столом збиралася вся родина. На поку...
Слайд № 4

Різдво Величне свято Різдво Бога і Спаса Ісуса Христа відзначається 7 січня. Йому передував Святвечір, коли за столом збиралася вся родина. На покуті ставили великий сніп жита – “дідух”. Вечеряти сідали усією сім’єю, коли зійде перша зірка. За повір’ям вона сповіщає про народження Христа. Першою їли кутю, а потім смакували 12 пісними стравами. Увечері 7 січня збиралися колядники і йшли по селу колядувати. Колядники брали із собою зірку, дзвоник і торбу на гостинці, скриньку на гроші. Гостинці призначалися самим колядникам, а гроші – церкві. Всі три дні Різдва в церкві йшла відправа, а після неї люди святкували та вітали одне одного з урочистою подією.

Водохреще Завершальне велике свято різдвяно- новорічного циклу – Водохреще, яке святкували 19 січня. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. В...
Слайд № 5

Водохреще Завершальне велике свято різдвяно- новорічного циклу – Водохреще, яке святкували 19 січня. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Відтак у всіх селах, де були церкви, святили воду. Віддавна в народі водохрещенську воду вважали своєрідним спасінням від багатьох бід та недуг. На всьому терені України на Водохреще вже не колядували. Натомість священник обходив двори, окроплював водою житла і малював хрести на дверях.

Масляна Це останній тиждень перед Великим постом, коли можна було вживати скоромну їжу. Селяни робили із соломи опудало Масляної, яке вивозили за с...
Слайд № 6

Масляна Це останній тиждень перед Великим постом, коли можна було вживати скоромну їжу. Селяни робили із соломи опудало Масляної, яке вивозили за село і спалювали, вітаючи народження весни. В неділю головною традицією був обов’язок просити у свого ближнього пробачення за колишні образи. В ці дні господині варили вареники з сиром та пекли млинці, які уособлювали сонце.

День Євдокії За народним календарем весна розпочиналася від дня святої мучениці Євдокії (14 березня) або Явдохи. Цей день шанували в народі, не пра...
Слайд № 7

День Євдокії За народним календарем весна розпочиналася від дня святої мучениці Євдокії (14 березня) або Явдохи. Цей день шанували в народі, не працювали кіньми і волами. На Явдоху люди прогнозували, яким буде майбутній достаток. Теплий, сонячний день віщував урожай на пшеницю і льон, похмурий – на гречку і просо.

Сорок святих 22 березня вважалося, що цього дня має розпочатися справжня весна, а тому матері випікали з тіста по сорок “жайворонків” чи “голубів” ...
Слайд № 8

Сорок святих 22 березня вважалося, що цього дня має розпочатися справжня весна, а тому матері випікали з тіста по сорок “жайворонків” чи “голубів” і віддавали їх дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів із вирію. Діти ж, взявши в долоні обрядове печиво, вибігали за село й співали веснянки. За звичаєм, на Сорок святих дівчата варили сорок вареників. Хоч цей день і вважався провісником весни, але люди вірили, що можуть бути 40 приморозків.

Великдень Одне з найбільших, після Різдва, християнських свят. Воно приурочене Воскресінню Христа. Великдень у давнину асоціювався з вмираючими та ...
Слайд № 9

Великдень Одне з найбільших, після Різдва, християнських свят. Воно приурочене Воскресінню Христа. Великдень у давнину асоціювався з вмираючими та воскресаючими богами. В цей день люди вітаються словами: «Христос Воскрес!» Обмінються пасками та крашанками. Молодь водила хороводи та ігри. Дівчата дарували писанки тим хлопцям, до яких лежало серце.

Трійця Через сім тижнів після Великодня ще з далини віків бере початок свято розквітлої природи – Зелена Неділя. Християни відзначають свято Трійці...
Слайд № 10

Трійця Через сім тижнів після Великодня ще з далини віків бере початок свято розквітлої природи – Зелена Неділя. Християни відзначають свято Трійці (Бога Отця, Бога Сина і Святого Духа). В ці дні дівчата прикрашали оселі, подвір’я різнотрав’ям, плели вінки, пускаючи їх на воду, пошановуючи русалок і померлих. Заквітчана хата створювала духовну рівновагу між родиною і природою.

У літній період найменше свят, адже у хліборобів тоді найвідповідальніша пора – жнива. Свято Купала припадає на середину літа – 7 липня. Це час сон...
Слайд № 11

У літній період найменше свят, адже у хліборобів тоді найвідповідальніша пора – жнива. Свято Купала припадає на середину літа – 7 липня. Це час сонцевороту, розквіту природи. О тій порі трави, вода, вогонь особливо цілющі, здатні очищати і лікувати. Тому свято супроводжувалося збиранням лікарських трав,стрибанням через вогнище та купанням. Купальська ніч вважалася сприятливою для розгулу нечистої сили. Тому, щоб захистити себе і худобу, хату і двір обсівали освяченим маком. Свято Купала

Різдво Пресвятої Богородиці 21 вересня святкуємо Різдво Богородиці. Цього дня в церквах читають розповідь про Різдво Богородиці. Образ Діви Марії о...
Слайд № 12

Різдво Пресвятої Богородиці 21 вересня святкуємо Різдво Богородиці. Цього дня в церквах читають розповідь про Різдво Богородиці. Образ Діви Марії органічно увійшов у пракультуру стародавніх вірувань українців. Це не просто Діва, це Мати Ісуса Христа. Марія – охоронниця домашнього вогнища і велика помічниця жіноцтву. До цього дня пеклись калачі, влаштовували гостини. Дівчата до сходу сонця молилися до Богородиці з проханням подати їм добрих і багатих женихів.

Покрова У Х столітті прийшло на Русь свято Покрови Божої Матері і з тих часів святкується 14 жовтня. За народною традицією Покрова – це плеяда осін...
Слайд № 13

Покрова У Х столітті прийшло на Русь свято Покрови Божої Матері і з тих часів святкується 14 жовтня. За народною традицією Покрова – це плеяда осінніх свят, що підводили підсумок господарському року. Селяни спостерігали за природою, намагаючись спрогнозувати майбутнє. Знана Покрова і як період весіль. Дівчата на віддані молилися Богородиці швидше послати їм щасливу пару, промовляючи слова: “Покрівенько, Покрівенько, покрий мені голівоньку”.

Свято Михайла Архистратига 21 листопада святкується свято Михайла. Церква шанує його як захисника віри і поборника зла і темних сил. На іконах його...
Слайд № 14

Свято Михайла Архистратига 21 листопада святкується свято Михайла. Церква шанує його як захисника віри і поборника зла і темних сил. На іконах його зображують з вогняним мечем, що вбиває змія. В цей день проходили молебні, а потім відбувалися пишні застілля. Михайло є покровителем міста Києва – столиці України. На древньому гербі Києва зображено Архистратига, який вартує на охороні місцевого люду і миру усієї України. І козаки вважали Михайла своїм захисником.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.