Любо́в - почуття глибокої сердечної прихильності до особи[1, прив'язаності або сильного інтересу до когось чи чогось[1]. Любов'ю називають внутрішній, духовний потяг до чого-небудь; глибоку повагу, шанобливе ставлення чи приязнь до людини[; стосунки між чоловіком і жінкою, викликані прихильністю, або інтимні стосунки між ними. У християнстві — найвища і найпрекрасніша чеснота, безкорисна любов Бога до людини, або людини до ближнього.