Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Створюємо квести та вебквести для роботи у класі та дистанційно
»
Взяти участь Всі події

Презентація "Сприйняття людиною інформації. Ретикулярна формація"

Біологія

15.07.2020

406

3

0

Опис документу:
Цей матеріал спрямований на вивчення механізму сприймання інформації людиною. Розглядається поняття "сприйняття", "інформація", "повідомлення", види інформації, способи надання інформації. А також велику увагу приділяється поняттю "ретикулярна формація" та її функціям.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Сприйняття інформації людиною Ретикулярна формація
Слайд № 1

Сприйняття інформації людиною Ретикулярна формація

Сприйняття́ — пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній д...
Слайд № 2

Сприйняття́ — пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття. В залежності від переважної ролі того або іншого аналізатора в структурі образу розрізняють наступні вигляди сприймання: зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові. В залежності від провідних аспектів об'єкта, що сприймаються, виділяють також такі класи сприймань: сприймання простору сприймання часу сприймання руху сприймання об'єктів

Інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей. Людина живе у світі інформації, ...
Слайд № 3

Інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей. Людина живе у світі інформації, починаючи отримувати її ще до свого народження. Завдяки інформації вона навчається ходити, розмовляти, мислити, розвивається й взагалі існує. Види інформації :

Види інформації За формою подання За суспільним значенням Текстові Числові Графічні Звукові Комбіновані Масові Спеціальні Особисті
Слайд № 4

Види інформації За формою подання За суспільним значенням Текстові Числові Графічні Звукові Комбіновані Масові Спеціальні Особисті

Способи надання інформації 1. Інформаційно- рецептивний: а) словесний: розповідь та пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручник...
Слайд № 5

Способи надання інформації 1. Інформаційно- рецептивний: а) словесний: розповідь та пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, з друкованим зошитом. б) наочний: ілюстрація, демонстрація, м\медійна дошка; Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань. 2. Репродуктивний. Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація набутих знань. 3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання. Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення. 4. Візуальний: складання схем. 5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва. 6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження

Що таке повідомлення? Інформацію передають тільки за допомогою повідомлень.
Слайд № 6

Що таке повідомлення? Інформацію передають тільки за допомогою повідомлень.

Значення інформації Інформація — це третя складова трьох основ світобудови (матерія, енергія й інформація), тобто щоб зробити автомобіль, необхідні...
Слайд № 7

Значення інформації Інформація — це третя складова трьох основ світобудови (матерія, енергія й інформація), тобто щоб зробити автомобіль, необхідні метал, пластмаса й. (матерія); треба змусити також працювати верстати, нагрівати метал. (енергія); усім цим процесом потрібно управляти, потрібно мати проект, кваліфікованих фахівців, знання — це і є інформаційна складова.

Ретикулярна формація Людина пізнає світ за допомогою інформації (сигналів), яку отримує, переробляє і за допомогою якої приймає рішення і формує по...
Слайд № 8

Ретикулярна формація Людина пізнає світ за допомогою інформації (сигналів), яку отримує, переробляє і за допомогою якої приймає рішення і формує поведінку. Сприйняття інформації пов'язане з ретикулярною формацією. Усі імпульси, які йдуть від органів чуттів, передаються в кору великих півкуль головного мозку, а з неї - у ретикулярну формацію, де збудження ніби накопичується. За необхідності (посилена фізична робота, контрольна робота тощо) ретикулярна формація передає збудження в кору великих півкуль і активізує її. Часто її порівнюють із центральним рубильником, за допомогою якого вмикають або вимикають енергію. Ця своєрідна «електростанція» мозку працює на повну потужність, коли людина активно працює, мислить або охоплена емоціями. Ретикулярна формація одержує інформацію від усіх органів чуттів, внутрішніх та інших органів, оцінює її і вибірково (лише потрібну) передає в лімбічну систему і кору великих півкуль головного мозку.

Функції ретикулярної формації Вона регулює рівень збудливості і тонусу різних відділів нервової системи, включно з корою кінцевого мозку, відіграє ...
Слайд № 9

Функції ретикулярної формації Вона регулює рівень збудливості і тонусу різних відділів нервової системи, включно з корою кінцевого мозку, відіграє важливу роль у процесах свідомості, пам'яті, сприйняття, мислення, сну, неспання, вегетативних функціях, цілеспрямованих рухах, а також у механізмах формування цілісних реакцій організму. Ретикулярна формація виконує функцію своєрідного фільтра, який дає змогу важливим для організму сенсорним системам активувати кору мозку, але не пропускає звичні для нього сигнали або сигнали, що часто повторюються. Вона є «інформаційним індикатором», який визначає важливість інформації, що надходить у мозок. Завдяки такій здатності ретикулярна формація захищає мозок від надмірної інформації. Утім функція самої ретикулярної формації перебуває під контролем великих півкуль головного мозку.

Іван Сєченов - фізіолог, психолог і мислитель-матеріаліст, який започаткував фізіологічну школу. Сєченов висунув положення про своєрідність рефлекс...
Слайд № 10

Іван Сєченов - фізіолог, психолог і мислитель-матеріаліст, який започаткував фізіологічну школу. Сєченов висунув положення про своєрідність рефлексів, центри яких знаходяться в головному мозку, і ряд ідей, що сприяли подальшому вивченню їм головного мозку. У 1862 р. в паризькій лабораторії К.Бернара Сєченов експериментально перевірив гіпотезу про вплив центрів головного мозку на рухову активність (феномен центрального гальмування, описаний ним у 1863 р., був названий «сєченівськім гальмуванням»).

Підготувала Максимів Віта
Слайд № 11

Підготувала Максимів Віта

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.