Ще у первіснообщинному суспільстві людина, стараючись запам’ятати місця поширення тих чи інших тварин, риб, місця зростання рослин, потрібних для забезпечення життєдіяльності, важкопрохідні та небезпечні місця, зображала відому їй місцевість на стінах печер, корі дерев, шкурі вбитих тварин, камінні.