Презентація на тему "Велика грецька колонізація"

Велика грецька колонізація Терешко Л.Б

План Причини Великої грецької колонізації Античні міста-держави Північного Причорномор’я та Криму Життя грецьких полісів Північного Причорномор’я Результати колонізації

Актуалізація знань гра так-ні 1.Спарта заснована в 11 ст. до н.е 2.Спартіати-місцеві жителі Спарти, підкорені дорійцями 3.Рада старійшин-апелла 4.Гіппеї-особиста охорона царя 5.У Спарті дітей навчали висловлювати коротко і влучно-лаконічно 6.Чому Спарта не була обнесена мурами? Розпишіть 2 бали 7.Періеки-вільні повноправні громадяни Спарти 8. Спартанці вважалися повнолітніми із 16 р. Тоді мали право одружуватися і отримували клаптик землі 9. Демос-це заможня верства населення 10. Аристократи –це простий народ 11.Поясніть «зі щитом або на щиті»

Пригадайте термін колонізація та метрополія У VIII ст. до н.е. в державах-полісах Еллади виникла соціальна напруга. Демос, переважно селяни, з різних причин втрачав землю, яку прибирала до рук аристократія Селяни, що втратили землю, шукали для себе притулку, будь-якої роботи, але даремно. Вони ставали «зайвими» в рідному місті. Колонізація — переселення на нові землі та їх господарське освоєння. Mетрополія — місто, яке є засновником нового поселення — колонії ЗНО Процес освоєння греками нових земель, який тривав упродовж VIII–VI ст. до н.е., дістав назву «Велика грецька колонізація».

Рольова гра Автор: Уявіть, що ви опинилися у місті Коринф. Тут зібралося декілька сотень від'їжджаючих. Вони знайомляться, питають одне одного про причини мандрівки. 1-й селянин: Я - бідний селянин. У нашій долині ніхто краще мене не міг орати землю. Але моє поле високо в горах, а землі в долині захопила знать. Скільки не працюй, а з злиднів не вибратися. Часто голодуємо. Може, на чужині знайду своє щастя... 2-ий селянин: А у мене справи гірші, ніж твої. Як поставили мені борговий камінь, загубив я і спокій, і сон. День працюєш, а всю ніч крутишся і думаєш: не стати б рабом-боржником. Вирішив я залишити і свою ділянку, і рідне селище. Кажуть, за морем є країни, де землі вдосталь, вона родючіша, ніж на берегах Нілу. Автор: Підходять два гарно одягнених грека. Селяни: Хто ви такі? Не схоже, щоб голод чи борги гнали вас з дому. Торговці: - Точно, ми торгові люди, живемо тут, у Коринфі. Вірні люди кажуть, що в заморських країнах із задоволенням обмінюють пшеницю і рабів на грецькі товари: амфори, зброю, вино, олію. -   Ми попливемо з вами. Морська торгівля небезпечна, але, може, вона збагатить нас. https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-z-vsesvitno-istori-dlya-6-go-klasu-na-temu-velika-grecka-kolonizaciya-zasnuvannya-antichnih-greckih-poselen-na-teritori-ukra-ni-u-pivnichnomu-prichornomor-35048.html

Рольова гра для визначення причин колонізації Автор: підходять 2 брати-ремісники. Ремісники: - Нам прийшлося назавжди покинути рідне місто. Ми підняли народ на боротьбу проти знаті. -  Почалося повстання, але аристократи перемогли, а ми вимушені були тікати... Автор: Один з присутніх похмуро мовчав і не вступав в розмову. «Хто ти? - запитали його, - по одежі і вигляду ти належиш до знаті. Що примусило тебе приєднатися до нас?» Аристократ: Ви не помиляєтеся. Я з давнього знатного роду. Я був правителем. Але одного разу я був вимушений кинути дім, повний коштовностей і рабів. Відданий слуга сповістив, що в місті спалахнуло повстання демосу, багато знатних людей було вбито. Автор: Так спілкувалися ці різні люди.   Обговорення. Хто і з яких причин залишав Грецію?   https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-z-vsesvitno-istori-dlya-6-go-klasu-na-temu-velika-grecka-kolonizaciya-zasnuvannya-antichnih-greckih-poselen-na-teritori-ukra-ni-u-pivnichnomu-prichornomor-35048.html

«Велику грецьку колонізацію» зумовила ціла низка причин. • демографічна (у І тис. до н. є. територія Греції була перенаселеною, і тому частина греків змушена була мігрувати); • аграрна (у Греції не залишилося вільних земель, тому частина населення вирушила на пошуки нових територій); • сировинна (розвиток виробництва, ремесел і торгівлі підштовхував греків до пошуку нових джерел сировини, передусім металів) військова (постійні криваві та спустошливі війни, які вела Греція, змушували місцеве населення шукати безпечніші місця); • соціально-політична (внутрішня боротьба між різними верствами грецького суспільства примушувала іммігрувати тих, хто зазнав поразки); • етнічна (поліетнічний склад грецьких міст спричинював між різними громадами конфлікти, які підштовхували до переселення). •

Усе це сприяло тому, що елліни покидали рідні домівки й вирушали на пошуки нових земель, де засновували поселення (емпорії та колонії). Емпорії поступово виростали в колонії, ставали самостійними, хоча й зберігали торгові, родинні й політичні зв’язки з метрополією — містом, що заснувало колонію. Емпорій — загальна назва, що застосовується для торгових поселень, що виникли в північно-західній Європі в VI—VII століттях і проіснували до IX століття.

Напрями Великої грецької колонізації Західний Північно-східний Південний Південна Італія Сицилія Франція Іспанія Узбережжя Фракії Землі біля проток між Середземним і Чорним морями Західне і Пн.Причорномор’я Мала Азія Фінікійське узбережжя

Появу перших грецьких поселень у Північному Причорномор’ї відносять до середини 7 ст. до н. е. У колонізації Північного Причорномор’я велику роль відіграло грецьке місто Мілет, розташоване в західній частині Малої Азії, адже більшість грецьких міст-колоній на північному узбережжі Чорного моря засновано вихідцями саме із цього міста.  

ЗНО Вивчити Серед грецьких міст-держав найвідоміші: Ольвія (нині с. Парутіне в гирлі Південного Бугу), Херсонес (околиці сучасного Севастополя), Пантикапей (місце сучасної Керчі), Тіра (на місці нинішнього Білгорода-Дністровського), Феодосія (Крим), Керкінітида (на місці сучасної Євпаторії), Танаїс (гирло Дону) та ін.

Заповнити таблицю «Грецькі міста-колонії в Північному Причорномор`ї»: Першою грецькою колонією на півдні України вважають поселення на острові (за тих часів – півострові) Березань неподалік сучасного міста Очакова Миколаївської області ЗНО. Мілетяни почали облаштовувати його в середині 7 ст. до н. е. Поселення називалося Борисфенідою (від грецької назви р. Дніпра – Борисфен). Назваміста-колонії Сучаснатереторія Часзаснування      

Згодом у пониззі Південного Бугу виникло місто зно Ольвія (нині с. Парутіне в гирлі Південного Бугу) (у перекладі з грецької мови — щаслива) Заснували в VI ст. до н. є. греки з Мілета на березі Бузького лиману. За формою політичного устрою Ольвія була рабовласницькою республікою. Основні заняття населення — ремесла, сільське господарство, рибальство, торгівля. Припинила своє існування в IV ст. н. є.

РОБОТА З ДЖЕРЕЛОМ З «Історії» Геродота Легенда Цар скіфів мав в Ольвії великий розкішний будинок. Коли він приїжджав до міста, то залишав свою охорону перед мурами, а сам розважався разом із греками. В Ольвії у нього з'явилася ще одна сім'я. Коли скіфи довідалися про вчинки свого царя, то винесли йому смертний вирок.

ЗНО На території Західного Криму з’явилось місто Херсонес. Заснований у 422—421 pp. до н. є. переселенцями з Гераклеї Понтійської. Розміри міст не перевищували 50–60 га. Кожне місто мало сільську округу (хору), яка забезпечувала його мешканців необхідними продуктами харчування. Наприкінці IV ст. ввійшов до складу Візантії. У V—XI ст. Херсонес був найбільшим містом регіону. Перестав існувати в XV ст.

ЗНО Пантикапей — античне місто, засноване в першій половині VI ст. до н. є. на західному березі Керченської протоки переселенцями з Мілета, Теоса та інших міст Стародавньої Греції. У місті процвітали торгівля, ремесла. 107 р. до н. є. тут спалахнуло повстання скіфів на чолі із Савмаком. У IV ст. н. є. Пантикапей зруйнували гуни.

Боспорське царство У V ст. до н. є. деякі античні держави Північного Причорномор'я (Пантикапей, Тірітака, Фанагорія, Гермонасса і інші) об'єдналися в Боспорське царство з центром у Пантикапеї. Нова держава включала в себе землі Керченського й Таманського півостровів, а також південне узбережжя Азовського моря до гирла Дону. За формою правління ця країна була монархією. У руках боспорських царів зосереджувалася вища законодавча, виконавча й судова влада. Демократичні інститути, які були раніше, припинили своє існування.

У IV—III ст. до н. є. Боспорське царство переживало найбільше піднесення. Проте в II ст. до н. е., коли на Боспорську державу почали тиснути з одного боку скіфи, з другого — Римська імперія, політичний та економічний стан країни різко погіршився. У 107 році до н. є. Боспорське царство охопило велике повстання рабів під проводом Савмака. Під час повстання вбито багато рабовласників і самого царя, решта знаті втекла в Херсонес. Пантикапей, Феодосія та інші міста були захоплені повстанцями, а царем Боспорської держави проголошено Савмака. Історики вважають, що повстанцям удалося утриматися деякий період при владі, адже за цей час вони встигли викарбувати власну монету із зображенням свого монарха з написом «Цар Савмак».

Налякані рабовласники звернулися по допомогу до різних сусідніх держав. За допомогою херсонеського війська та інших міст-держав повстання було придушене, а Савмак потрапив у полон. Хоч раби й зазнали поразки, могутність Боспорського царства була підірвана. У І ст. до н. є. Боспор підпав під владу Риму. Римляни намагалися перетворити Боспор на форпост проти варварів, тому виділяли кошти на набір і утримання боспорського війська. У IV ст. н. є. Боспорське царство під ударами гунів припинило своє існування.

На початку свого існування грецькі міста були рабовласницькими республіками. Право брати участь в управлінні містом мали лише вільні громадяни-чоловіки з 25 років. Жінки, іноземці, раби були позбавлені виборчих прав. Уся законодавча влада в містах зосереджувалася в руках народних зборів, до яких мав право ввійти будь-який громадянин міста; виконавча — у руках ради міста, яка обиралася на однорічний термін. Коло питань, які розв'язували народні збори: · укладання миру чи оголошення війни; · взаємовідносини із сусідами; · грошовий обіг та сплата мита; · надання статусу «громадянина міста» іноземцям; · нагородження громадян за особливі заслуги. Рада міста (сенат) виконувала такі функції: · подання питань для розгляду народними зборами; · контроль за діяльністю виконавчих органів; · розгляд кандидатур претендентів на державні посади.

Грецькі колоністи займалися переважно хліборобством й виноградарством. Значну роль відігравали тваринництво та рибний промисел. Високого рівня досягли ремесла. Найпоширенішими з ремесел були керамічне, склоробне, ювелірне, ткацтво, металообробка, вичинка шкіри.

Важливу роль відігравала торгівля. Головними експортними товарами були зерно, яке закуповували купці в греків-колоністів та сусідніх племен, а також худоба й раби. Місцевому населенню Північного Причорномор’я греки продавали передусім ремісничі вироби, зброю, вино

Побут і культура причорноморських грецьких держав мали багато спільного зі способом життя і культурою античного світу. Жителі міст вважали себе греками, тому офіційною мовою була грецька. У суспільному й культурному житті важливе місце посідав театр. Дуже популярним був спорт. У містах працювали вчені-філософи та історики . У V ст. до н.е. Ольвію відвідав «батько історії» Геродот, який залишив найдавніший опис Північного Причорномор’я, де у той час існувала Велика Скіфія.

Освіта. Мешканці античних міст-держав приділяли значну увагу навчанню дітей: учні вивчали читання, лічбу, письмо, риторику (красномовство). Велике значення мала фізична підготовка: біг, боротьба, стрільба з лука. Для цього будувалися спеціальні спортивні споруди — гімназії. Розвивалися такі науки, як історія та філософія. Античне суспільство поєднувало навчання з патріотичним вихованням молодих громадян. Археологи знайшли кам'яну плиту, на якій викарбовано клятву юнаків міста-держави Херсонесу: «Присягаюся думати про порятунок та свободу держави й громадян. Не зраджувати їх і нікому не віддавати. Не буду руйнувати демократичного ладу й повідомлю про всіх змовників. Нікому не буду видавати державних таємниць.Не буду приймати дарів і не даватиму їх зі шкодою для держави й громадян. Хліб, який зберу, буду продавати тільки в Херсонесі».

Медицина. З дуже давніх часів мешканці античних міст зналися на медицині. Про це свідчать численні археологічні знахідки (хірургічні ножі, пінцети, голки та ін.). В Ольвії навіть існувала аптека. Мешканці Керкінітиди широко використовували цілющі властивості кримських грязей.

Основу релігійних вірувань колоністів становило багатобожжя. Із богів особливо популярним був Аполлон — заступник колоністів. Поряд з культами божеств існували культи героїв: Ахілла й Геракла.

Велика грецька колонізація зробила величезний вплив на розвиток всього давньогрецького світу. Вона сприяла розвитку господарства й торгівлі, а також мореплавства. Колоністи мали потребу в багатьох речах, які спочатку не могли виробляти самі і змушені були купувати в Греції. З Еллади в колонії везли вироби ковалів та інших ремісників, оливкову олію, вино. А в обмін з колоній завозили зерно, рабів, метали.

Закріплення знань та умінь 1. Коли тривала Велика грецька колонізація? 2. Що таке колонія? Метрополія? 3. Де греки утворювали свої колонії? 4. Які напрямки мала Велика грецька колонізація? 5. Який суспільний лад був у колоніях? 6. Назвіть найбільші грецькі колонії Північного Причорномор’я.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Прочитати параграф 29 Підготуйте творчий проєкт «Скарби античної цивілізації на українських землях» Контурна карта по темі Велика грецька колонізація ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА https://uahistory.co/book/new/5.html https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-z-vsesvitno-istori-dlya-6-go-klasu-na-temu-velika-grecka-kolonizaciya-zasnuvannya-antichnih-greckih-poselen-na-teritori-ukra-ni-u-pivnichnomu-prichornomor-35048.html https://pidruchnyk.com.ua/1461-istoriya-6-klas-sorochinska.html