і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Презентація на тему : Пам'ять

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Пам'ять
Слайд № 1

Пам'ять

Па́м'ять - психічний феномен, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного ...
Слайд № 2

Па́м'ять - психічний феномен, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, що дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини.

Види пам'яті За методом запам'ятовування: мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльност...
Слайд № 3

Види пам'яті За методом запам'ятовування: мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією. довільна — цілеспрямоване заучування, за допомогою спеціальних прийомів, і ефективність запам'ятовування тут залежить від прийомів, цілей запам'ятовування; За характером переважаючої психічної активності: рухова — пам'ять на рухи та їх системи. емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності. образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова. словесно-логічна — специфічна людська, запам'ятовується думка у формі понять.

Види пам'яті За тривалістю збереження інформації: сенсорна пам'ять триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні; короткочасна...
Слайд № 4

Види пам'яті За тривалістю збереження інформації: сенсорна пам'ять триває 0,2 - 0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні; короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу - від кількох секунд до хвилини; довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу; оперативна пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу. Короткочасна пам'ять є практично повністю автоматичною і працює без будь-якої свідомої установки на запам'ятовування. Людина може охопити поглядом близько семи предметів, запам'ятовуючи у середньому від п'яти до дев'яти одиниць інформації, які вона спроможна точно відтворити через кілька десятків секунд після їхнього пред'явлення. Довготривала пам'ять забезпечує людині тривале збереження знань, умінь і навичок, що потрібні в житті. Встановлено що інформація найкраще запам'ятовується, якщо до неї повертатися через визначені проміжки часу. Перший складає 15-20 хв, що зв'язано з роботою короткочасної пам'яті. Через дві години в людини включаються функції довгострокової пам'яті. Найкраще повернутися до вивченого через вісім годин і через добу. Якщо ж матеріал не повторювати, він буде сприйматися як новий.

Виявляється, що пам'ять не локалізована в якійсь конкретній частині мозку; вона може залежати від зміни шляхів, якими проходять нервові імпульси пр...
Слайд № 5

Виявляється, що пам'ять не локалізована в якійсь конкретній частині мозку; вона може залежати від зміни шляхів, якими проходять нервові імпульси при їхньому поширенні в мозку. Пам'ять можна тренувати шляхом постійного використання так, щоб між нервовими клітинами (нейронами) мозку установилися чіткі зв'язки. Події, що запам'ятовуються в короткочасній пам'яті, швидко забуваються, у той час як події, що залишилися в довгочасній пам'яті, запам'ятовуються надовго і можуть бути відновлені через багато років.

Фізіологія Механізм пам'яті досі незрозумілий. Дослідження лише тільки почали проясняти біохімічні й електричні основи її функціонування. Одним з к...
Слайд № 6

Фізіологія Механізм пам'яті досі незрозумілий. Дослідження лише тільки почали проясняти біохімічні й електричні основи її функціонування. Одним з критеріїв поділу пам'яті на види є час закріплення і збереження матеріалу. Згідно з цим критерієм пам'ять поділяють на короткочасну (КП) і довготривалу (ДП) в залежності від механізму фіксації слідів пам'яті (енграми). Сліди пам'яті – це тимчасові зв'язки в корі головного мозку, які слугують фізіологічною основою запам'ятовування та відтворення. Виникнення цих зв’язків обумовлюється реальним зв’язком предметів і явищ, зокрема їх зв’язками у просторі і в часі, відношеннями подібності і відмінності між ними тощо. Характеристики цих зв’язків (міцність, лабільність та інші) визначаються тим, який ступінь участі відповідного матеріалу в діяльності суб’єкта, яка їх значимість для досягнення майбутніх цілей.

Для того, щоб той чи інший матеріал закріпився у пам'яті, він повинен бути відповідним чином засвоєний суб'єктом. Таке засвоєння потребує певного ч...
Слайд № 7

Для того, щоб той чи інший матеріал закріпився у пам'яті, він повинен бути відповідним чином засвоєний суб'єктом. Таке засвоєння потребує певного часу, який називається консолідацією пам'яті. Згідно з концепцією часової організації пам'яті, слід пам'яті, який пройшов консолідацію і потрапив на зберігання до ДП, не піддається руйнівному впливу амнестичних агентів, які зазвичай стирають КП . Концепція часової організації пам'яті, яка оперує поняттями КП, ДП і консолідація у даний час піддається серйозній критиці. Не існує єдиної думки щодо часу утримання енграми у КП та ДП. На думку одних авторів, слід в КП зберігається протягом декількох секунд, а в ДП – від декількох секунд до декількох років, на думку інших, сліди в КП можуть зберігатися до декількох годин, а в ДП – від декількох годин – до декількох днів, після чого інформація переходить на вічне зберігання. Протиріччя, з якими стикаються теорії часової організації пам'яті, знімаються в теорії активної пам'яті, яку розвиває Т.М. Греченко, в якій підкреслюється роль функціонального стану в фіксації і відтворенні енграми.

Варто пам’ятати, що інформація запам’ятовується в арифметичній прогресії, а забувається в геометричній.
Слайд № 8

Варто пам’ятати, що інформація запам’ятовується в арифметичній прогресії, а забувається в геометричній.

Виникає питання, як проходить перехід від короткочасної – до довготривалої пам'яті. Деякі вчені вважають, що в основі цих видів пам'яті лежить єдин...
Слайд № 9

Виникає питання, як проходить перехід від короткочасної – до довготривалої пам'яті. Деякі вчені вважають, що в основі цих видів пам'яті лежить єдиний механізм(А.Мелтон), інші вважають, що існують два механізми з різними характеристиками( Д. Бродбент, Д. Хебб та інші). Моністичний підхід полягає в тому, що слідам одиничних подій надаються такі ж структурні властивості, така ж “незворотність” і чутливість до інтерференції, як і слідам ДП. Найбільш принципові твердження прибічників двох механізмів КП та ДП полягають у наступному : КП включає “активні” сліди, в той час як ДП – “структурні”. КП базується на автономному розпаді слідів, а ДП характеризує “незворотні” сліди, які не підлягають розпаду. КП втрачає свої елементи через перевантаження, вона не характеризується “асоціативністю” слідів. Неповне відновлення слідів в ДП пояснюється неповнотою сигналу відновлення, або інтерференцією.

Покращення Найефективніший метод покращення пам'яті - збагачення мозку киснем, чому сприяють фізичні вправи й прогулянки на свіжому повітрі.
Слайд № 10

Покращення Найефективніший метод покращення пам'яті - збагачення мозку киснем, чому сприяють фізичні вправи й прогулянки на свіжому повітрі.

Хвороби Амнезія Амнезія (а — без та μνημη — пам'ять) — хворобливе явище, що полягає в ослабленні або втраті пам'яті на ґрунті різних уражень головн...
Слайд № 11

Хвороби Амнезія Амнезія (а — без та μνημη — пам'ять) — хворобливе явище, що полягає в ослабленні або втраті пам'яті на ґрунті різних уражень головного мозку. Може бути викликана захворюванням, травмою мозку або виникнути після шоку; у деяких випадках є симптомом психічної хвороби. Амнезія здебільшого спостерігається в результаті психічних захворювань, а також травм голови, отруєнь, інфекц. хвороб тощо, тобто при хворобливих станах, що супроводяться розладами свідомості. Типологія При частковій амнезії з пам'яті випадають лише певні види знань та уявлень. При т. з. ретроградній амнезії з пам'яті випадають події певного відрізку часу (години, дні, місяці), що передував захворюванню. При антероградній амнезіїка втрачається здатність згадувати події, що відбувалися під час гострого розладу свідомості. При прогресуючій амнезії настає поступове спустошення пам'яті; недавно засвоєні знання втрачаються в першу чергу.

Розсіяний склероз Розсі́яний склеро́з — прогресуюче захворювання, пов'язане з дегенерацією мієліну, яке вражає зоровий нерв, а також головний і спи...
Слайд № 12

Розсіяний склероз Розсі́яний склеро́з — прогресуюче захворювання, пов'язане з дегенерацією мієліну, яке вражає зоровий нерв, а також головний і спинний мозок. Етіологія його невідома. У Канаді, на півночі Сполучених Штатів і в Північній Європі щорічна частота захворюваності становить 30—80 випадків на 100 тисяч населення, натомість на півдні Сполучених Штатів і в Південній Європі цей показник становить 6—14 випадків на 100 тисяч населення щороку. Співвідношення хворих жінок до чоловіків становить 2:1. У 60 % пацієнтів перші симптоми хвороби з'являються у віці від 20 до 40 років. Виникнення хвороби раніше, ніж у 15-річному віці, чи після шестидесяти років трапляється рідко. За грубими оцінками, розповсюдження хвороби у Сполучений Штатах охоплює 400 тисяч осіб, що не включає інших димієлінізуючих захворювань. Діагностування часто відбувається через кілька місяців або кілька років після появи перших симптомів. Відносно сприятливий прогноз пов'язаний з низкою таких клінічних параметрів: хвороба починається раніше, ніж у 35 років і стрімко розвивається; протягом місяця відбувається розв'язання хвороби; до проявів належить лише неврит зорового нерва та сенсорні (нерухові) або немозочкові симптоми; синдром Бабінського відсутній. Сприятливими ознаками є цілковиті ремісії або виразні загострення тривалістю менше, ніж 2 місяці. Якщо пацієнт при початковому обстеженні здатний ходити або має лише незачні мозочкові та пірамідальні прояви через 5 років після початку хвороби, то це дає підстави очікувати легшого переносу. Однак, неможливо точно передбачити перебіг хвороби у конкретного пацієнта. Засоби лікування невідомі !!!

Реабілітаційні заходи При розсіяному склерозі можуть спостерігатись такі порушення: швидка втомлюваність, слабкість, спастичність, відсутність коор...
Слайд № 13

Реабілітаційні заходи При розсіяному склерозі можуть спостерігатись такі порушення: швидка втомлюваність, слабкість, спастичність, відсутність координації рухів, атаксія, тремор, втрата зору, диплопія, дизартрія, невтримання сечі та парестезії. Соціально-психологічні симптоми різноманітні — від глибокої депресії до безпідставного оптимізму. Додаткові проблеми виникають через тривалу імобілізацію, контрактури, падіння, психологічну незручність із-за невтримання сечі. Сліпота, пересування в інвалідному візку, несамостійність у самообслуговуванні, часті загострення і рухові порушення серйозно впливають на здатність до самостійної праці і життєдіяльності. Для скорочення періоду загострення і його послаблення застосовувався адренокортикотропний гормон (АКТГ). Позитивний вплив АКТГ на деяких пацієнтів є очевидним, але цей препарат не приносить довготривалих результатів. Особи, які страждають на розсіяний склероз, можуть скористатись з багатопрофільних клінік і програм, орієнтованих на споживача. Гормональні препарати(стероїдні нестероїдні), білкові препарати,препарати крові, їх синтетичні аналоги категорично заборонені при лікуванні Розсіяного склерозу - вони призводять до незворотніх процесів в організмі, швидкого прогресу захворювання через 6 місяців після вживання та до повного паралічу.

Слайд № 14

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Презентація на тему : Пам'ять

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Технологія розвитку критичного мислення у сучасному освітньому середовищі»
Черниш Олена Степанівна
36 години
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти