Презентація на тему: "Мовознавство в стародавньому світі"

Опис документу:
Презентація складається з 30 слайдів. В ній детально розглядається питання 4 наукових традицій, а саме - давньоіндійська, давньокитайська, давньоримська, давньогрецька. Коротко проголошено про внесок мовознавців.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ ПРО ПОЧАТКИ ЛЮДСЬКИХ ЗНАНЬ У ГАЛУЗІ ЛІНГВІСТИКИ
Слайд № 2

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ ПРО ПОЧАТКИ ЛЮДСЬКИХ ЗНАНЬ У ГАЛУЗІ ЛІНГВІСТИКИ

Мовознавство, як майже й кожна наука, має свою тривалу і повчальну історію. Уже в стародавніх переказах, легендах, міфах відбивається інтерес людин...
Слайд № 3

Мовознавство, як майже й кожна наука, має свою тривалу і повчальну історію. Уже в стародавніх переказах, легендах, міфах відбивається інтерес людини до мовних явищ, ставиться питання про те, що таке слово, як воно виникло і чому говорять різними мовами. За одним давньогрецьким переказом, люди у давні часи жили в злагоді, не мали ні міст, ні законів, говорили всі однією мовою і керувалися наказами Зевса, і тільки згодом Гермес упровадив різні наріччя і поділив людство на окремі народи. За висловом давніх римлян – Цезар може дати людині державний устрій, але неспроможний дати слова.

За біблією - цією збіркою релігійних легенд різних часів і народів, – бог сам дає великим природним явищам їх назви або ж надає Адамові здатності і...
Слайд № 4

За біблією - цією збіркою релігійних легенд різних часів і народів, – бог сам дає великим природним явищам їх назви або ж надає Адамові здатності і можливості назвати всі живі істоти. Із біблії відомий міф і про те, як люди намагалися збудувати у Вавілоні вежу, що сягала б неба. Розгніваний таким зухвальством, бог «змішав» мови будівників, вони перестали розуміти один одного, і будівництво невдовзі було припинено.

Та, однак, перекази, легенди, міфи - це ще не наука. Вони самі вимагають наукових пояснень. Перші паростки наукових знань про мову формуються саме ...
Слайд № 5

Та, однак, перекази, легенди, міфи - це ще не наука. Вони самі вимагають наукових пояснень. Перші паростки наукових знань про мову формуються саме в боротьбі з міфологічними і магічними уявленнями про слово, про мову, формуються шляхом безпосереднього спостереження та реєстрації фактів, шляхом старанного аналізу мовного матеріалу, як про це хоч і посередньо, але недвозначно говорять найдавніші форми письма, передусім, у стародавньому Єгипті та Месопотамії.

Багато мовознавців виникнення науки про мови датують 1660 роком — виходом «Універсальної граматики», інші — початком XIX ст. — появою порівняльно-і...
Слайд № 6

Багато мовознавців виникнення науки про мови датують 1660 роком — виходом «Універсальної граматики», інші — початком XIX ст. — появою порівняльно-історичного мовознавства, визначаючи весь попередній період як «донаукове» мовознавство. Погодитися з цими твердженнями важко, оскільки чимало важливих проблем мовознавства (наприклад, походження мови, зв’язок мови з мисленням, зв’язок мовного знака зі значенням, взаємовідношення логічних та граматичних категорій, виділення частин мови і членів речення та ін.) були предметом вивчення ще в далекому минулому.

У давньому мовознавстві виділяють чотири наукові традиції: давньоіндійську, давньокитайську, даньогрецьку, давньоримську.
Слайд № 7

У давньому мовознавстві виділяють чотири наукові традиції: давньоіндійську, давньокитайську, даньогрецьку, давньоримську.

МОВОЗНАВСТВО У ДАВНІЙ ІНДІЇ
Слайд № 8

МОВОЗНАВСТВО У ДАВНІЙ ІНДІЇ

Виникнення давньоіндійського мовознавства зумовлене суто практичними потребами. Із покоління до покоління віками передавалися усним шляхом священні...
Слайд № 9

Виникнення давньоіндійського мовознавства зумовлене суто практичними потребами. Із покоління до покоління віками передавалися усним шляхом священні гімни (Веди). Згодом вони були зафіксовані писемно й увійшли до чотирьох збірників - Рігведа, Самаведа, Яджурведа й Атхарваведа. Давні індуси вважали, що ці священні гімни є божественними і тому їх необхідно оберігати від псування.

Прагнучи зберегти точність Вед і забезпечити їх розуміння (не всі старі тексти Вед для індусів того часу були незрозумілими), а також намагаючись у...
Слайд № 10

Прагнучи зберегти точність Вед і забезпечити їх розуміння (не всі старі тексти Вед для індусів того часу були незрозумілими), а також намагаючись уберегти їх мову від впливу розмовних варіантів давньоіндійської мови (пракритів) і здійснюючи нормалізацію санскриту - літературної мови, яка функціонувала як жива мова до V ст. до н. е., а далі використовувалася тільки в релігійній сфері, давні індуси детально вивчали мовні явища і створили оригінальну й добре розвинуту лінгвістичну науку.

Уже в самих Ведах розглядаються деякі мовознавчі питання, зокрема питання: фонетики, орфографії, граматики, лексики.
Слайд № 11

Уже в самих Ведах розглядаються деякі мовознавчі питання, зокрема питання: фонетики, орфографії, граматики, лексики.

МОВОЗНАВСТВО У ДАВНІЙ ІНДІЇ Давньоіндійське мовознавство характеризується: Класифікація звуків за фізіологічним принципом. Відкриття морфологічного...
Слайд № 12

МОВОЗНАВСТВО У ДАВНІЙ ІНДІЇ Давньоіндійське мовознавство характеризується: Класифікація звуків за фізіологічним принципом. Відкриття морфологічного закону словоформи як структури. Розробка теоретичних проблем лексико-морфологічного принципу класифікації слів на частини мови. Виділення імені і дієслова .

ДАВНЬОІНДІЙСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО І ПОЛ. IV — ІІ ПОЛ. III СТ. ДО Н. Е. Вплинуло на розвиток порівняльно-історичного мовознавства в XIX ст.   Паніні – на...
Слайд № 13

ДАВНЬОІНДІЙСЬКЕ МОВОЗНАВСТВО І ПОЛ. IV — ІІ ПОЛ. III СТ. ДО Н. Е. Вплинуло на розвиток порівняльно-історичного мовознавства в XIX ст.   Паніні – найвідоміший представник індійської філологічної школи, родоначальник діалектології (IV ст. до н. є.). Автор першої граматики санскриту 3996 віршованих правил (сутр) трактує мову як систему, що складається з фонетичного, морфологічного, словотвірного і синтаксичного рівнів

Давньоіндійські граматисти Яска (V ст. до н. е.) Вараручі (III або II ст. до н. е.) Катьяяна (III ст. до н. е.) Патанджалі (II ст. дон. е.) Бхартрі...
Слайд № 14

Давньоіндійські граматисти Яска (V ст. до н. е.) Вараручі (III або II ст. до н. е.) Катьяяна (III ст. до н. е.) Патанджалі (II ст. дон. е.) Бхартріхарі (V—VI ст. н. е.) розвивають учення Паніні виділяють чотири частини мови — ім'я, дієслово, прийменник і частку поділ слова на основу і закінчення в іменниках визначають сім відмінків описали звуки, класифікуючи їх за фізіологічним принципом поділ слова на склади голосний звук – складотворчий Найвідоміший словник є словник Амари — «Амаракоша» (V ст. н. е.) укладений за кореневим принципом

Мовознавство у стародавньому Китаї Китайське мовознавство має понад двотисячирічну історію. Аж до кінця XIX ст. воно розвивалося зовсім самостійно ...
Слайд № 15

Мовознавство у стародавньому Китаї Китайське мовознавство має понад двотисячирічну історію. Аж до кінця XIX ст. воно розвивалося зовсім самостійно при незначному впливі індійського мовознавства. Стародавнє китайське класичне мовознавство являє собою одну з трьох або й чотирьох незалежних мовознавчих традицій, відомих історії світового мовознавства, разом з давньогрецько-римською, давньоіндійською та арабською. Китайське мовознавство мало сильний вплив па японське та й на мовознавство інших народів, проте, воно майже нічого не дало сучасній європейській науці про мову.

Причина виникнення – потреба тлумачення давніх текстів Перші мовознавчі праці – І тис. до н. е. V ст. до н. е. – тлумачення незрозумілих слів у дав...
Слайд № 16

Причина виникнення – потреба тлумачення давніх текстів Перші мовознавчі праці – І тис. до н. е. V ст. до н. е. – тлумачення незрозумілих слів у давніх текстах; праці про зв'язок між словом і властивостями позначуваного ним предмета чи явища. III ст. до н. е. – висновок про те, що назва нерозривно пов'язана з позначуваним Виникнення теорії «виправлення імен»

Спроби дослідити конкретні теоретичні питання у галузях:  текстологія, ієрогліфіка,  фонетика і діалектологія (ХІІІ ст.) II ст. до н. е. – укладено...
Слайд № 17

Спроби дослідити конкретні теоретичні питання у галузях:  текстологія, ієрогліфіка,  фонетика і діалектологія (ХІІІ ст.) II ст. до н. е. – укладено перший ієрогліфічний словник Звуки (фонеми) не виділяли аж до ознайомлення з європейською традицією

Незначна увага до граматики не було необхідності виділяти граматику в окрему дисципліну Відсутність класифікації за частинами мови . Синтаксис не с...
Слайд № 18

Незначна увага до граматики не було необхідності виділяти граматику в окрему дисципліну Відсутність класифікації за частинами мови . Синтаксис не став об'єктом вивчення

II ст. – Лю Си уклав словник «Шимін» Поч. XVIII ст. – укладено великий словник, який містить 47 035 ієрогліфів і 1995 їх варіантів Перший класик ки...
Слайд № 19

II ст. – Лю Си уклав словник «Шимін» Поч. XVIII ст. – укладено великий словник, який містить 47 035 ієрогліфів і 1995 їх варіантів Перший класик китайського мовознавства – Сю Шень (І ст. н. е.). здійснив класифікацію ієрогліфів виділив їх складові частини

МОВОЗНАВСТВО ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ І період (V-ІІІ ст. до н. е.) – загальнофілософське ФІЛОСОФСЬКИЙ ПЕРІОД ІІ період (ІІІ ст. до н. е. - IV ст. н. е.) – п...
Слайд № 20

МОВОЗНАВСТВО ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ І період (V-ІІІ ст. до н. е.) – загальнофілософське ФІЛОСОФСЬКИЙ ПЕРІОД ІІ період (ІІІ ст. до н. е. - IV ст. н. е.) – послідовно мовознавче АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПЕРІОД

Філософський період У цей період предметом наукових дискусій було питання про природу слова і відношення слова до речі. Філософів цікавило, отримує...
Слайд № 21

Філософський період У цей період предметом наукових дискусій було питання про природу слова і відношення слова до речі. Філософів цікавило, отримує кожна річ назву відповідно до своєї природи (physei) чи зв'язок між назвою і річчю є довільним, установлюється людьми за умовною згодою, свідомо (thesei).

Так, Геракліт (VI–V ст. до н. є.) стверджував, що кожне ім'я нерозривно пов'язане з річчю, назвою якої воно служить. В імені розкривається природа ...
Слайд № 22

Так, Геракліт (VI–V ст. до н. є.) стверджував, що кожне ім'я нерозривно пов'язане з річчю, назвою якої воно служить. В імені розкривається природа речі. Протилежну думку висловив філософ Демокріт (V–IVст. до н. є.): імена речам дають люди на свій розсуд.

Повнішу й точнішу картину частин мови окреслює Арістотель(384–322 рр. до н. є.) у своїх творах «Поетика» і «Риторика». Він виділяє імена, дієслова ...
Слайд № 23

Повнішу й точнішу картину частин мови окреслює Арістотель(384–322 рр. до н. є.) у своїх творах «Поетика» і «Риторика». Він виділяє імена, дієслова і допоміжні слова (сполучники та зв'язку). Щоправда, Арістотель не розмежовує частини мови і члени речення, тому імена ототожнює з суб'єктами, а дієслова з предикатами. Це є свідченням того, що Арістотеля, як і Платона, не цікавили частини мови як мовні категорії. Він їх виділяв у зв'язку з філософськими пошуками у сфері проблем мислення, тому ототожнював ці категорії з категоріями логіки чи, правильніше, підпорядковував логічним категоріям. Його якоюсь мірою можна вважати основоположником логічного напряму в мовознавстві.

Арістотель Увів поняття початкової форми (для імен – форма називного відмінка, для дієслів – форма 1-ої особи); Увів поняття граматичного роду (чол...
Слайд № 24

Арістотель Увів поняття початкової форми (для імен – форма називного відмінка, для дієслів – форма 1-ої особи); Увів поняття граматичного роду (чоловічий, жіночий і середній) Першим наблизився до розуміння знакової природи мови

Подальша робота з уточнення мовних категорій пов'язана з філософською школою стоїків (від назви портика Stoa в Афінах, де збиралися представники ці...
Слайд № 25

Подальша робота з уточнення мовних категорій пов'язана з філософською школою стоїків (від назви портика Stoa в Афінах, де збиралися представники цієї школи) – однією з головних течій елліністичної й римської філософії кінця IV ст. н. є., яка розробляла основи морального життя і вбачала їх у подоланні пристрастей, в «силі духа», що виявляється в підкоренні розумові та долі.

СТОЇКИ уточнили й розширили класифікацію частин мови (встановили п'ять частин мови: дієслово, сполучник, член, власні імена й загальні назви) уперш...
Слайд № 26

СТОЇКИ уточнили й розширили класифікацію частин мови (встановили п'ять частин мови: дієслово, сполучник, член, власні імена й загальні назви) уперше ввели поняття відмінка в систему відмінків і виділили прямий і непрямий відмінки стимулювали розвиток етимології

Александрійський період класична традиція у мовознавстві (III ст. до н. е. – V ст. н. е.) Видання класичних літературних творів (Гомера, Есхіла, Со...
Слайд № 27

Александрійський період класична традиція у мовознавстві (III ст. до н. е. – V ст. н. е.) Видання класичних літературних творів (Гомера, Есхіла, Софокла ) Необхідність філологічної інтерпретації цих творів нормування єдиної літературної мови Греції – койне Відокремлення граматики від філософії

Арістарх Самофракійський Створив повну класифікацію частин мови 8 частин мови: ім'я, дієслово, дієприкметник, займенник, прислівник, сполучник, при...
Слайд № 28

Арістарх Самофракійський Створив повну класифікацію частин мови 8 частин мови: ім'я, дієслово, дієприкметник, займенник, прислівник, сполучник, прийменник, артикль   Учень Арістарха Самофракійського Діонісій Фракійський створив підручник граматики уперше трактує частини мови в морфологічному (не синтаксичному) аспекті уводить поняття акциденцій виділив категорії : часу (теперішній, минулий і майбутній), стану (активний, пасивний і середній) особи (перша, друга і третя)

Мовознавство Давнього Риму Доповнення класичних розділів грецького мовознавства - фонетики, морфології, синтаксису Праці: Донат «Граматика» (IV ст....
Слайд № 29

Мовознавство Давнього Риму Доповнення класичних розділів грецького мовознавства - фонетики, морфології, синтаксису Праці: Донат «Граматика» (IV ст.) Прісціана «Граматичне вчення» (VI ст.) Марк-Теренцій Варрон «Про латинську мову» (116- 27 pp. до н. е.) описано граматичну систему латинської мови Квінтп-Реммій Палемон (І ст. до н. е.) підручник латинської мови вперше подано впорядковану латинську граматичну термінологію

ВНЕСОК РИМСЬКИХ МОВОЗНАВЦІВ вивели з частин мови артикль; ввели вигук; відкрили новий відмінок – аблятив; числівники поділили накількісні та порядк...
Слайд № 30

ВНЕСОК РИМСЬКИХ МОВОЗНАВЦІВ вивели з частин мови артикль; ввели вигук; відкрили новий відмінок – аблятив; числівники поділили накількісні та порядкові; глибоко досліджували стилістику на всіх мовних рівнях; Марк-Фабій Квінтіліан (прибл. 35-96 pp. н.е.) створив підручник із красномовства «Institutio oratoria» («Ораторські настанови»).

Слайд № 31

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
3
міс.
2
9
дн.
2
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!