Тиха місячна ніч. Крізь відчинене вікно чути спів соловейка. Чудово пахне матіола. Серп місяця ледь-ледь освітлює шлях пізнім подорожнім. Зірки ніби підморгують їм. Хочеться, щоб це було вічно. І сниться мені, що лечу понад землею і бачу густу траву луків, повноводні ріки і дрімучі ліси. Чую веселий передзвін срібного струмочка. І все це – Україна, моя рідна земля.





















