Презентація на тему: "Микола Лисенко"

Опис документу:
До розділу ІІІ. "Повсякденне життя та культура України першої половини ХІХ ст. ". Велетень української і світової музичної культури. Започаткувавши свідомий національний напрям в українській музиці, Микола Лисенко ще за життя заслужив собі епітет «батько української музики».

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Микола Віталійович Лисенко
Слайд № 1

Микола Віталійович Лисенко

22 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії (зараз Глобинського району Полтавської області) в родині дворянина В...
Слайд № 2

22 березня 1842 року в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії (зараз Глобинського району Полтавської області) в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка народився син - маленький Микола, якому судилося стати справжнім велетнем української і світової музичної культури. Перші роки життя

Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського поміщицького роду Луценків. Освіту здобула у Петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат, ро...
Слайд № 3

Мати, Ольга Єреміївна, походила з полтавського поміщицького роду Луценків. Освіту здобула у Петербурзькому Смольному інституті шляхетних дівчат, розмовляла майже виключно французькою і примушувала до цього всіх членів родини. Віталій Романович, правнук Федора і батько композитора, був полковником Орденського кірасирського полку. Він був високо освіченою людиною і був пов'язаний з декабристським рухом 1825 року.

Освіта Коли хчопчику було п'ять років, мати Миколи, Ольга Єреміївна, побачила хист хлопчика до музики і розпочала опікуватись його навчанням. Микол...
Слайд № 4

Освіта Коли хчопчику було п'ять років, мати Миколи, Ольга Єреміївна, побачила хист хлопчика до музики і розпочала опікуватись його навчанням. Микола Віталійович після домашнього виховання вчився у Києві, спочатку в пансіоні Вейля, потім—у пансіоні Гедуена, в якому дітей готовили до гімназії. У 1855 році Миколу віддали у привілейований навчальний заклад—Другу Харківську гімназію. Під час навчання у гімназії він приватно займався музикою. Поступово юнак став відомим у Харкові піаністом. Весною 1859 року Микола Віталійович закінчив гімназію зі срібною медаллю. Через рік батьки Миколи Віталійовича переїхали до Києва, і брати перевелися у Київський університет. Саме в період навчання у Києві, який співпав з моментом пробудження суспільної думки під час відлиги за Олександра II, молодий студент остаточно, глибоко і свідомо захоплюється ідеєю служіння Україні, її культурі. Київський університет

Першого червня 1864 року Микола Віталійович закінчив фізико-математичний факультет "по разряду естественных наук", а у травні 1865 року одержав сту...
Слайд № 5

Першого червня 1864 року Микола Віталійович закінчив фізико-математичний факультет "по разряду естественных наук", а у травні 1865 року одержав ступінь кандидата природничих наук. Після недовгої служби М. Лисенко вирішує здобути вищу музичну освіту. На сімейній раді була обрана Лейпцігська консерваторія, яка вважалась однією з найкращих у Європі. У вересні 1867 року він до неї вступив. Вчителями з фортепіано у нього були Мошелес, Рейнеке і Венцель, з композиції—Ріхтер, з теорії—Паперітц. "В перехідному свідоцтві, що було видане Миколі Віталійовичу Лисенкові 1868 року читаємо: "Венцель: Лисенко—один з моїх найобдарованіших учнів. Виявляє зразкову старанність і встигає вже чудово" Лейпцігська консерваторія

У жовтні 1868 року вийшов з друку перший випуск обробок українських народних пісень для голосу з фортепіано. Їх було 40, і це число стало обов'язко...
Слайд № 6

У жовтні 1868 року вийшов з друку перший випуск обробок українських народних пісень для голосу з фортепіано. Їх було 40, і це число стало обов'язковим для всіх наступних випусків. В тому ж році на замовлення діячів Західної України до роковин з дня смерті Т. Шевченка Лисенко написав музику до "Заповіту". Цей твір започаткував цикл під назвою "Музика до Кобзаря", який включає більше 80-ти вокально-інструментальних творів різних жанрів. 1869 — завершив навчання у консерваторії, пройшовши 4-річний курс навчання усього за два роки. В характеристиці, доданій до випускного свідоцтва про закінчення консерваторії, сказано: «Пан Лисенко, при своїй зразковій старанності й чудовому таланті, досяг блискучих успіхів і є піаністом, віртуозна техніка й характерне, піднесене та духовно наснажене виконання якого значно виходять за межі того, що звичайно вимагається від учнів». М. Лисенко на момент закінчення гімназії

Внесок до української культури Повернувшись до Києва, Лисенко відновлює свої концертні виступи, але вже в новому статусі — як професійний піаніст. ...
Слайд № 7

Внесок до української культури Повернувшись до Києва, Лисенко відновлює свої концертні виступи, але вже в новому статусі — як професійний піаніст. 1 лютого 1870 р. в залі Дворянського він дає великий концерт. Виконує чотири фантастичні п'єси Шумана, фантазію «Мандрівник» Шуберта, п'єси із власної сюїти. Тоді ж прозвучало й кілька творів з першої Лисенкової серії «Музики до Кобзаря» у виконанні співака М. Богданова. Перший концерт мав великий успіх, тож Лисенко вирішив продовжувати цю справу. Квитки на Лисенкові концерти розкуповувались заздалегідь, а слухачі приїжджали навіть із провінції. Побачивши зацікавленість публіки, Лисенко вже з кінця 1870-х років виступає не лише у Києві, а й у Полтаві, Чернігові, Катеринославі тощо. Лисенко провів чотири великих гастрольних турне: 1892—3, 1897, 1899, 1902 рр. Програма складалась із двох відділів — на початку Лисенко виступав як піаніст з виконанням власних творів, а потім співав хор, якому Микола Віталійович акомпанував. Всю організаційну роботу також виконував композитор. Це була потужна пропаганда української музики. Грошовий збір від концертів йшов на громадські потреби, зокрема, на користь 183 студентів Київського університету, відданих у солдати за участь в антиурядовій демонстрації 1901 року.

5 (17) грудня 1872 року в приміщенні початкової школи сестер Марії та Софії відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — «Чорном...
Слайд № 8

5 (17) грудня 1872 року в приміщенні початкової школи сестер Марії та Софії відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — «Чорноморці» , автором якої був Микола Лисенко. Постановник опери — двоюрідний брат композитора Михайло Старицький. У 1872 році гурток українських діячів на чолі з М. Лисенком та М. Старицьким добився дозволу на публічні вистави українських п'єс. З 1880 року розпочинається період інтенсивної композиторської творчості. М. Лисенко започатковує роботу над своїм найвизначнішим твором—монументальною оперою "Тарас Бульба" Під час святкування ювілею друзі Лисенка організували збір коштів на видання творів композитора та купівлю для нього та дітей дачі, але Микола Віталійович використав подаровані кошти на організацію Музично-драматичної школи, яка почала працювати восени 1904 року і стала першим українським навчальним закладом, який надавав вищу музичну освіту за програмою консерваторії. М. Лисенко викладав фортепіанну гру. В організації діяльності школи, якій композитор приділяв дуже багато уваги, втілилися його демократичні принципи. Спираючись на досягнення світової культури, він прагнув створити національну музичну освіту.

У 1905 році М. Лисенко заснував хорове товариство "Боян", з яким організовував хорові концерти української, слов'янської та західноєвропейської муз...
Слайд № 9

У 1905 році М. Лисенко заснував хорове товариство "Боян", з яким організовував хорові концерти української, слов'янської та західноєвропейської музики. Товариство проіснувало трохи більше року та розпалося через несприятливі політичні умови та відсутність матеріальної бази. У 1908 році М. Лисенко очолив товариство "Український клуб", який проводив значну громадсько-просвітницьку діяльність—організовував літературні та музичні вечори, влаштовував курси для народних вчителів, створив комітети для сприяння спорудженню пам'ятника Т. Шевченку до відзначення 50-х роковин від дня смерті поета (1911), які очолив сам композитор. Через політичні негаразди та заборони влада змусила Лисенка та його однодумців відмовилися від проведення заходів у Києві, але вони спромоглися перенести їх до Москви. Започаткувавши свідомий національний напрям в українській музиці, Микола Лисенко ще за життя заслужив собі епітет «батько української музики». Коли у 1903 році він прибув до Галичини на ювілейні урочистості з нагоди 35-ліття творчої діяльності, був вражений ентузіазмом та шаною, з якими його скрізь зустрічали.

Постійна напружена праця підірвала здоров'я композитора. Влітку 1912 року він їде лікуватися на курорт Наугейм. Але життєві обставини не були сприя...
Слайд № 10

Постійна напружена праця підірвала здоров'я композитора. Влітку 1912 року він їде лікуватися на курорт Наугейм. Але життєві обставини не були сприятливими для поліпшення здоров'я—це і величезне навантаження в учбовому закладі, і творчі пошуки та невпинна громадська робота, а до того ще й закриття владою у жовтні 1912 року "Українського клубу", в якому М. Лисенко був головою. Не зважаючи на жорстокі та болючі негаразди, до останнього дня свого життя Микола Віталійович працював. І шостого листопада 1912 року, так само, як в інші дні, він зібрався до своїх учнів на заняття. Але через несподіваний серцевий напад земне життя українського Бояна спинилось.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стратегії профілактики та вчасного реагування на прояви суїцидальної поведінки неповнолітніх»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн