Презентація на тему "Маруся Чурай"

Опис документу:
Матеріал можна використовувати на уроках української літератури, музичного мистецтва

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися
Опис презентації окремими слайдами:
Слайд № 1

Слайд № 2

О. Шкляревський, який у дитинстві бував у Г. Квітки-Основ’яненка і бачив там портрет Марусі Чурай, так описує легендарну співачку: «Маруся була спр...
Слайд № 3

О. Шкляревський, який у дитинстві бував у Г. Квітки-Основ’яненка і бачив там портрет Марусі Чурай, так описує легендарну співачку: «Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненькая (тобто невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна, з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою, білою, вишитою сорочкою бюстиком, з крихітними ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглим личком, на якому виступав рум’янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями... Голівку дівчини покривало розкішне, чорне як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками... Але при цьому у Марусі Чурай було круте, трохи випукле, гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбиком ніс» .

Слайд № 4

Слайд № 5

Місце страти Марусі Чурай
Слайд № 6

Місце страти Марусі Чурай

Маруся (Марина Гордіївна) Чурай народилася у Полтавському посаді, в родині урядника Полтавського охочекомонного (добровільний кінний) і козацького ...
Слайд № 7

Маруся (Марина Гордіївна) Чурай народилася у Полтавському посаді, в родині урядника Полтавського охочекомонного (добровільний кінний) і козацького полку Гордія Чурая 1625 року. Будинок Гордія Чурая, як розповідають народні легенди, стояв на березі Ворскли, недалеко від того місця, на якому 1650 року було засновано полтавський Хрестовоздвиженський монастир, що зберігся до наших днів. Батько Марусі, Гордій Чурай, був людиною хороброю, чесною. Він палко любив свою батьківщину й ненавидів її ворогів. Якось, під час сварки з одним шляхтичем, не витримавши його знущань з українського народу, він вихопив з піхов шаблю і зарубав шляхтича. Після цього Гордію Чураю довелось тікати з Полтави. Він подався на Січ, пристав до гетьмана нереєстрового козацтва Павлюка (Бута) і разом з ним брав участь у походах проти польської шляхти. Під час бою під Кумейками (1637) козаки зазнали поразки. Гордій Чурай разом з гетьманом Павлюком та іншою козацькою старшиною потрапив до рук польського коронного гетьмана М. Потоцького. Полонених привезли до Варшави і там стратили в 1638 році. Після смерті Гордія Чурая його дружина Горпина залишилась удвох із дочкою Марусею, яка, за народними переказами, мала чарівну зовнішність, чудовий голос і майстерно співала пісні, якi складала майже постійно і з різних приводів; часто навіть у звичайній розмові вона викладала свої думки віршами. Звичайно, вона була до вподоби міським парубкам, серед яких, знову ж таки за переказами, помітно вирізнявся реєстровий козак Полтавського полку, а згодом знаковий товариш Іскра, справжнє ім’я якого — Іван Якович Іскра (Іскренко). Він був сином відомого гетьмана Якова Іскри-Острянина (Остряниці). Іван палко кохав Марусю все своє життя, але дівчина ніколи не відповідала йому взаємністю, бо її серце належало іншому. Цим іншим був молочний брат Марусі, син хорунжого полтавського полку Грицько (Григорій) Бобренко — молодий вродливий козак Відважний урядник користувався у полтавчан великою шаною і любов’ю. Не дивно, що, відзначаючи його трагічну загибель, народ склав про нього пісню, яку наводить відомий український історик та фольклорист М. Максимович у своєму збірнику українських народних пісень:

Спадщина дівчини Поки що знайдено близько двадцяти пісень Марусі Чурай, які розповідають про її особисті переживання. Проте творча спадщина цієї ді...
Слайд № 8

Спадщина дівчини Поки що знайдено близько двадцяти пісень Марусі Чурай, які розповідають про її особисті переживання. Проте творча спадщина цієї дівчини ними не обмежується. Адже відомо, що Маруся Чурай складала пісні з приводу найрізноманітніших життєвих подій. Мабуть, багато цих пісень до нас не дійшло, а деякі, безперечно, й досі живуть у народі як безіменні фольклорні твори.

Образ в культурі 1834 — «Чарівниця»: балада Левка Боровиковського. 1854 — «Розмай»: балада Степана Руданського. 1867 — «Маруся Чурай»: драма Григор...
Слайд № 9

Образ в культурі 1834 — «Чарівниця»: балада Левка Боровиковського. 1854 — «Розмай»: балада Степана Руданського. 1867 — «Маруся Чурай»: драма Григорія Бораковського. 1876 — «Ой не ходи, Грицю…»: оперета Володимира Олександорова. 1887 — «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»: драма Михайла Старицького. 1887 — «Маруся Чурай, українська піснетворка»: драма Григорія Бораковського. 1896 — «Маруся Чураївна»: драма Володимира Самійленка. 1978 — «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»: художній фільм Ростислава Синько, за мотивами твору Михайла Старицького. 1979 — «Маруся Чурай»: історичний роман у віршах Ліни Костенко.

Пісні «Віють вітри» «Ой, не ходи, Грицю» «Грицю, Грицю, до роботи» «Сидить голуб на березі» «Засвіт встали козаченьки» (Засвистали козаченьки) «Кот...
Слайд № 10

Пісні «Віють вітри» «Ой, не ходи, Грицю» «Грицю, Грицю, до роботи» «Сидить голуб на березі» «Засвіт встали козаченьки» (Засвистали козаченьки) «Котилися вози з гори» «Ішов Милий Горонькою»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
7
дн.
0
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!