Дитинство Робіна проходило серед прекрасної природи, в оточенні люблячих батьків та вірних друзів. Хлопчик любив гуляти лісом разом з друзями, слухати цікаві розповіді батька та стріляти з лука. Матір навчила Роба не тільки грамоти, а й поваги до інших.
У Робового батька були два непримиренні вороги: сухоребрий шериф Ноттінгема і гладкий єпископ Герфорда. Вони звели наклеп і батько Роба втратив посаду королівського лісничого і опинився у в’язниці. Через кілька місяців матір Роба померла, не витримавши переживань. А з приходом весни, у в’язниці, помер і батько.
Минуло два роки. Двоюрідний брат Роба, Віллі, вчився у школі далеко від дому; Маріан батько відіслав до двору королеви Елеонори, коли довідався про дружбу дочки з Робом. Цілих два роки осиротілий хлопець був зовсім самотній. Стрільба з лука – була його єдиною розрадою.
Коли дядько зпропонував Робові взяти участь у змаганнях лучників у Ноттінгємі, хлопець з радістю погодився. Це певною мірою данина пам’яті померлому батьку, адже саме він навчив сина влучно стріляти. А більше всього Робін хотів стати королівським лісничим, як і батько.
Але дорогою на змагання, Роб зустрів ворога своєї родини й убив його. Тепер за його голову було оголошено винагороду.
об виявився не тільки найкращим лучником, а й розумним і кмітливим. Він зміг не тільки таємно взяти участь у змаганнях та перемогти, а й дошкулити шерифові, подарувавши золоту стрілу своїй подрузі дитинства Маріан.
Роб зрозумів, що шлях до минулого життя для нього закритий, він усім довів, що гідний стати ватажком розбійників. Хлопець зустрів свою подругу дитинства, своє кохання. Не випадково саме вона дає йому нове ім’я — «Робу каптурі», англійською «Rob in hood» — Робін Гуд.
Робін Гуд, повернувшись до Шервудського лісу, став ватажком розбійників.
