Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Презентація "Готуємося до ЗНО: художні засоби"

Українська література

Для кого: 5 Клас, 6 Клас, 7 Клас, 8 Клас, 9 Клас, 10 Клас, 11 Клас, 12 Клас, Дорослі

08.04.2020

3419

265

0

Опис документу:
Презентація про всі художні засоби, які є в програмі ЗНО з української мови та літератури. Знадобиться всім, хто вивчає тропи, теорію літератури чи детально аналізує поетику певних творів. У презентації намагалася передати максимум корисної інформації.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Готуємося до ЗНО: художні засоби
Слайд № 1

Готуємося до ЗНО: художні засоби

Алего́рія (дав.-гр. αλληγορία — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і пред...
Слайд № 2

Алего́рія (дав.-гр. αλληγορία — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад, лев — сила, влада чи царювання). Алегорія — троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу (наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрість, «Грім розсердився… »).

Приклад алегорії Персонажі байки “Бджола та Шершень” Григорія Сковороди. Бджола уособлює людину, яка знайшла свою справу за покликанням і трудиться...
Слайд № 3

Приклад алегорії Персонажі байки “Бджола та Шершень” Григорія Сковороди. Бджола уособлює людину, яка знайшла свою справу за покликанням і трудиться з задоволенням. Шершень – це збірний образ людей, які нічого не роблять, а лише використовують плоди праці інших. «незборимий царизмом Кавказ» — Прометей (поема «Кавказ» Т. Шевченка); «сваволя можновладців над беззахисною людиною» — «Вовк та Ягня» (однойменна байка Л. Глібова); «борці за волю України» — каменярі (однойменна поезія І. Франка).

Алітерація – повторення однакових або близьких приголосних звуків у віршових або прозових рядках для надання творам більшої виразності, емоційної п...
Слайд № 4

Алітерація – повторення однакових або близьких приголосних звуків у віршових або прозових рядках для надання творам більшої виразності, емоційної поглибленості твору. Приклад – рядки з творів В. Стуса: То як тобі пенати? Тягнись, як шарий віл. Десь шамотить Хрещатик і кішлиться Поділ. (ЧТ:34) Або Т. Шевченка: Приходжу, Старшина пузата Стоїть рядом; сопе, хропе, Та понадувалось…

Алю́зія (лат. allusio — натяк, жарт) — стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний,...
Слайд № 5

Алю́зія (лат. allusio — натяк, жарт) — стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні. За матеріал при формулюванні аналогії чи натяку, що утворює алюзію, часто править загальновідомий історичний вислів або якась крилата фраза, наприклад: «Прокрустове ложе», «Рубікон перейдено» тощо. Наприклад, назва твору Василя Барки "Жовтий князь" про голодомор в Україні є алюзією на біблійного вершника на жовтому коні з книги Об'явлення 6:8 (чалий = блідий жовтий): "І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми." (переклад Івана Огієнка).

Анафора, або єдинопочаток – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф. Приклади анафор...
Слайд № 6

Анафора, або єдинопочаток – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф. Приклади анафори у поезії: Що — “вороги”? Вони як татарва, що сліпо пре на поле Куликове, де лютості твоєї тятива тремтить і жде, на чесну прю готова. Що — “вороги”?.. Вони немов трава, яка зросте й на маківці собору. Та не заради неї голова чиясь зіниці возведе угору. Що — “вороги”! Вони як ордени, — їх не дає нам доля за ні за що. Як є вони — не жаль і сивини, бо щось зробив, життя не проледащив. Що — “вороги”… Не гудь і не вини, і дай їм Боже і віка, і сили, нехай живуть, бо ж коли є вони, то значить — по тобі ще не дзвонили. (Галина Тарасюк)

Антитеза – це протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза не обов’язково буде складатися з антонімів – це м...
Слайд № 7

Антитеза – це протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Антитеза не обов’язково буде складатися з антонімів – це можуть бути образи, слова у переносному значенні, які у вірші створюватимуть враження протилежних явищ. Наприклад, вірш Ліни Костенко побудовано на використанні антитези: Комусь – щоб хліба скибка. Комусь – щоб тільки лаври. Одна душа – як скрипка, а друга – як літавра. А тут не все так чітко. То крила, то вериги. Від Баха – до чечітки. Від “чижика” – до Ґріґа. Від ніжного ноктюрна – до громових симфоній. Від буйного обурення – до сміху саксофонів. Всі голоси природи, всі види й різновиди, від голосу народу – до писку індивіда. Все в душу входить вперто. Ввійшло – навік зосталось. Оце такі концерти. Аж серце надірвалось.

Асонанс — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність. Корови моляться ...
Слайд № 8

Асонанс — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність. Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало б птахом. (Богдан-Ігор Антонич)

Гіпербола (перебільшення) – словесний зворот, у якому ознаки описуваного предмета подано в перебільшеному виді з метою звернути на них особливу ува...
Слайд № 9

Гіпербола (перебільшення) – словесний зворот, у якому ознаки описуваного предмета подано в перебільшеному виді з метою звернути на них особливу увагу читача. Гіпе́рбола(грец. hyperbole — перебільшення) — вид тропа. Стилістична фігура явного і навмисного перебільшення для посилення виразності і підкреслення сказаної думки. Наприклад: „я говорив це тисячу разів” або „він ходить з черепашачою швидкістю”. Ти і я - це вічне, як небо. Доки мерехтітимуть світи, Будуть Я приходити до Тебе. І до інших йтимуть Горді Ти. (В. Симоненко)

Що таке епітет? Це образне означення. Це означає, що таке слово додає образну, емоційну характеристику особи, явища, предмета. Пам’ятайте, що означ...
Слайд № 10

Що таке епітет? Це образне означення. Це означає, що таке слово додає образну, емоційну характеристику особи, явища, предмета. Пам’ятайте, що означення завжди відповідає на питання “який?”, а отже, епітет у нас завжди виражається прикметником. В усній народній творчості повсякчас трапляються так звані постійні епітети, названі так через їх поширеність в текстах. Це вислови на кшталт чорні брови, карі очі, ясні зорі, тихі води. Знайдемо епітети у вірші П. Тичини “Арфами, арфами”: Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї, самодзвонними: йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.

Епіфора (грец. epiphor; — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосп...
Слайд № 11

Епіфора (грец. epiphor; — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі (Вікіпедія). Напр.: «...Вернітеся!» — «Не вернуться! — Заграло, сказало Синє море. — Не вернуться, Навіки пропали!» (Тарас Шевченко, "До Основ'яненка")

Інверсія – це фігура поетичного синтаксису, яка виявляється в незвичному розташуванні слів. Який звичний порядок слів? Наприклад, коли спочатку йде...
Слайд № 12

Інверсія – це фігура поетичного синтаксису, яка виявляється в незвичному розташуванні слів. Який звичний порядок слів? Наприклад, коли спочатку йде підмет, а потім присудок: ПІДМЕТ ПРИСУДОК Квітне сонце, грає вітер і Дніпро-ріка… А ось інверсія: ПРИСУДОК ПІДМЕТ На кого посміла знятись зрадника рука? Також звичним є такий порядок слів, коли спочатку йде означення, а потім означуване слово ОЗНАЧЕННЯ ОЗНАЧУВАНЕ СЛОВО Чи то так у жалю, в голосінні проминуть молодії літа? А ось – приклад інверсії: ОЗНАЧУВАНЕ СЛОВО ОЗНАЧЕННЯ Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать…

Метафора — один із основних тропів поетичного мовлення. З грецької це слово перекладається як «перенесення». Метафора означає розкриття сутності од...
Слайд № 13

Метафора — один із основних тропів поетичного мовлення. З грецької це слово перекладається як «перенесення». Метафора означає розкриття сутності одного предмета чи явища через особливості іншого. Засоби утворення метафор Колір (наприклад, білий сніг — білий світ) Перше значення — пряме: білий сніг. Друге — переносне, метафоричне: білий світ. Розмір (наприклад, грудка землі — грудка суму) Форма (рука хлопчика — рука долі) Функція (палець людини — палець станка (деталь станка) Місце знаходження (дно моря — дно життя) Форма і функція (хвіст ящірки — хвіст літака) Емоційне враження (чорна земля — чорна душа)

Метонімія – це такий тип зіставлення понять у художній літературі, коли одне поняття використовується з властивостями іншого; відбувається заміна н...
Слайд № 14

Метонімія – це такий тип зіставлення понять у художній літературі, коли одне поняття використовується з властивостями іншого; відбувається заміна назви одного предмета чи явища на інше через суміжність деяких їхніх характеристик, проте подібність між цими поняттями не спостерігається. Розрізняють такі різновиди метонімії: 1) Метонімія місця (в основі — заміщення назви об'єкта вказівкою на місце його знаходження). Наприклад: „Гомоніла Україна” (Т. Шевченко); „Борислав сміється” (І. Франко). Особливий випадок — заміна назви вмістимого вказівкою на предмет, що вміщує його: „Ми випили по кілька чарок, і моя голова з незвички трохи обважніла” (В. Підмогильний). 2) Метонімія часу (в основі — заміщення назви події вказівкою на час, коли вона відбувалася). Наприклад: „Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід” (В. Сосюра; йдеться про історію України). 3) Метонімія засобу (в основі — заміщення назви дії вказівкою на знаряддя, яким вона була здійснена). Наприклад: „Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть” (Л. Боровиковський). 4) Метонімія належності (в основі — заміщення назви предмета вказівкою на ім'я його творця). Наприклад: „Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні” (Є. Маланюк). 5) Метонімія матеріалу (в основі — заміщення предмета вказівкою на матеріал, з якого даний предмет зроблений). Наприклад: „Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // усоболях возсадовив” (І. Калинець).

Оксиморон – це цікавий засіб літератури, в якому поєднані слова, кожне з яких виражає протилежне значення. Читачів дуже часто приваблює парадоксаль...
Слайд № 15

Оксиморон – це цікавий засіб літератури, в якому поєднані слова, кожне з яких виражає протилежне значення. Читачів дуже часто приваблює парадоксальність словосполучення. Прикладів оксиморона дуже багато в сучасній літературі: дзвінка тиша, крижаний вогонь, квадратура круга.

Паралелізм – це такий засіб художньої літератури, в якому відбувається зображення подібних один до одного предметів паралельно. В паралелізмі засто...
Слайд № 16

Паралелізм – це такий засіб художньої літератури, в якому відбувається зображення подібних один до одного предметів паралельно. В паралелізмі застосовується уподібнення цих предметів та можна спостерігати чітку аналогію однакових явищ у різних сферах життя. Приклади паралелізму: «Твій розум глибокий, наче море, Твій дух високий, наче гори» (В. Брюсов) «Як ми кохалися, як зерно в горісі, Тепер розійшлися, як туман по лісі! Як ми кохалися, як голубів пара, Тепер розійшлися, як чорная хмара!»

Персоніфікація (лат. persona—особа + facere—робити), уособлення, або прозопопея, — різновид метафори, в якому ознаки істоти переносяться на неістот...
Слайд № 17

Персоніфікація (лат. persona—особа + facere—робити), уособлення, або прозопопея, — різновид метафори, в якому ознаки істоти переносяться на неістот (предмети, явища, поняття, тварини), тому персоніфікацію ще називають одухотворенням, уособленням. Наприклад, Зелена дібровонько, чого рано зашуміла? "Ой як же мені не шуміти? Через мене татари йдуть, шабельками бранців тнуть, ведуть волиночку, молодую україночку (Нар. балада); В хустках всміхаються личка жоржин, в смушках сховались коралі шипшин (О. Олесь);Чистенькі віконця сміються до сонця (М. Підгірянка); Важким холодним сном за хатою спала земля (М. Коцюбинський); Пішов козак світ за очі; Грає синє море, грає серце козацькеє, а думка говорить: "Куди ти йдеш не спитавшись? На кого покинув батька, неньку старенькую, молоду дівчину?".

Порівняння – це словесний вираз зіставлення двох схожих у якійсь характеристиці предметів або явищ із метою визначення певних рис одного з них чере...
Слайд № 18

Порівняння – це словесний вираз зіставлення двох схожих у якійсь характеристиці предметів або явищ із метою визначення певних рис одного з них через порівняння з іншим. Порівняння буває декілька видів: а) простим – в ньому один предмет чи явище зіставляється з однією чи більше однорідними ознаками; парубок, мов явір б) поширеним, коли предмет чи явище зіставляються з кількома ознаками одночасно; У слів є відмінна природа: одні є скучні і сіряві, як придорожні пили; другі, як свіжий пісок… в) приєднальним, в якому образ подається вже після предмету; Як човен веселий, відчаливши в море, По синім кришталі за вітром летить І веслами воду і пінить, і оре, Лебежою шиєю в хвилях шумить, — Так дикий арап, поводи відпустивши Коню вороному, в пустиню біжить. г) заперечувальним – в цьому порівнянні є протиставлення двох об’єктів. Ой то не зоря — то дівчина моя!

Рефрен — рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф. […] А втім, мені легко-легко, бо знаю: вернулись птахи — т...
Слайд № 19

Рефрен — рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф. […] А втім, мені легко-легко, бо знаю: вернулись птахи — трава забуяє вгору; а втім, мені легко-легко, бо знаю: вернулись птахи — научать літати листя; а втім, мені легко-легко, бо знаю: вернулись птахи — повіє весняний вітер; а втім, мені легко-легко, бо знаю: вернулись птахи — у гніздах пташата будуть…

Риторичні фігури – це засоби вираження мови, які посилюють увагу читача до певного виразу. Риторичні фігури поділяються на 4 типи: а) риторичні зве...
Слайд № 20

Риторичні фігури – це засоби вираження мови, які посилюють увагу читача до певного виразу. Риторичні фігури поділяються на 4 типи: а) риторичні звертання – це звертання до відсутніх людей або понять, які є абстрактними; б) риторичні запитання – такі види запитань, які не вимагають відповіді; в) риторичні припущення – це відповідь на уявне запитання, якого насправді не існувало; г) риторичний оклик – це спосіб образного вираження надто сильного почуття; д) риторичне ствердження – це засіб літератури, що показує неможливість заперечення слів, сказаних автором. Приклади риторичних фігур: «Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» «Так! Я буду крізь сльози сміятись!»

Символ – заміна незрозумілого абстрактного поняття конкретним символічним образом. Символ розкриває сутність поняття, явища чи предмету тим самим п...
Слайд № 21

Символ – заміна незрозумілого абстрактного поняття конкретним символічним образом. Символ розкриває сутність поняття, явища чи предмету тим самим поширюючи загальноприйняте значення слів. Традиційними для української народнопоетичної творчості є символи, які підсилюють змістове навантаження твору: місяць — символ циклічного ритму часу, вічності, козака, батька; зіроньки, зоря — символ дівчини-красуні, кохання, доброї душі, нового щасливого життя; човен — символ життєвої долі, розлуки, прощання; терен — символ перешкод, які треба подолати; сонце — вища космічна сила, центр буття, осяяння.

Тавтологія – це повторення близького за змістом та звучанням слова. Наприклад, масло масляне, рано-вранці. Тавтологічні звороти можуть бути й вадою...
Слайд № 22

Тавтологія – це повторення близького за змістом та звучанням слова. Наприклад, масло масляне, рано-вранці. Тавтологічні звороти можуть бути й вадою мовлення: 1) коли повторення спільнокореневих слів збіднює лексичний склад тексту (“створити твір”, “організувати організацію”); 2) коли у словосполученнях вживається пояснювальне слово (найчастіше — означення), зміст якого входить у семантику головного слова (“вільна вакансія”, “пам’ятний сувенір”, “захисний імунітет”, “молодий юнак”).

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.